У міжвоєнний період Велика Британія експериментувала зі своєю версією раннього оповіщення — бетонними акустичними екранами, або “звуковими дзеркалами” (acoustic mirrors). Найвідоміші з тих, що збереглися — три конструкції біля Дендж (Denge, Кент), збудовані між 1928 і 1935 роками. Найбільше “дзеркало” — майже 60 м завдовжки — могло виловлювати рев моторів літаків на відстані до 24  миль (приблизно 35  км), а потім оператор отримував звукові дані трьох дзеркал для розрахунку траєкторії.

Про інші системи оповіщення та про історію ППО дивіться тут.