У липні 1054 року до Константинополя прибули представники папи римського Лева IX з листом, у якому звинувачували патріарха Михаїла Керуларія в порушенні церковних норм. Головні претензії стосувалися питань богослужіння — зокрема, використання квасного або прісного хліба під час Євхаристії — та підпорядкування церков у Південній Італії: обидві сторони вважали їх своєю канонічною територією.

Діалог не вдався, 16 липня посланці Лева IX поклали буллу про відлучення Михаїла Керуларія на престол собору Святої Софії. 20 липня синод Константинопольської церкви відповів взаємною анафемою. Так християнська церква розділилася на Західну — католицьку — і Східну — православну. Формально обидві сторони продовжували визнавати себе єдиною церквою, але контактів між ними не було століттями.

Цікаво, що папа Лев ІХ помер ще в квітні, а значить, що повноваження його легатів були припинені. Мало того, нового папу ще не обрали. Втім, Великий розкол (Велика Схизма) відбувся.