у дні, повні болю та чорноти, згадую людей, що, попри гоніння, нищення і випробування, продовжували творити. мене неймовірно надихає приклад Алли Горської та Віктора Зарецького: подружжя, що заклало нову мову українського монументального мистецтва у час тоталітарних обмежень. Алла та Віктор разом працювали в техніках монументального мистецтва, мозаїки, розпису.

Аллу Горську вбили в 1970-му році. після смерті дружини Зарецький продовжив творити — пізні роботи автора стали своєрідним живописним діалогом із пам’яттю.

продовжити започатковану митцями важливу розмову робить спробу команда київського ЦУМу — в партнерстві з Фондом Алли Горської та Віктора Зарецького, який заснувала онука митців, розробили 7 вітрин-калейдоскопів. кожна з них відсилає до обʼємних мозаїк, текстурних глибоких картин, розсипів та настроєвості, яку в свої роботи невтомно заклади Алла та Віктор.

«Мета вітрин — не відтворити, а оживити, створити атмосферу, коли глядач опиняється всередині твору», — розповідає команда ЦУМу.