— Ти моя. — Його голос темний, тремтить від надто великої кількості емоцій, що нашаровуються одночасно: лють, смуток, щось глибше. — Навіть якщо мені доведеться розділити тебе з ним. — Він підхоплює моє підборіддя, змушуючи мене подивитися на нього. — Ти моя, щоб зламати, моя, щоб зібрати знову. Моя ідеальна маленька лялечка.
Я важко ковтаю.
Що він сказав?
— Я…
— Скажи. Це. — Його пальці згинаються на моїй шкірі. Його щелепа стиснута, в очах відчай. — Скажи, що ти моя.

У муках — К. Т. Маддан💀