тут хвайно насправді

переселивши свій інтровертизм, підбухнувши по принципу Елі, мені стало легше і спокійніше чіплятися до знайомих мені людей. ну ладно, по більшій мірі - це заслуга Елі, яка з усіма мене знайомила, та сам факт!

мене дуже втішає, що сам фестиваль має малу місцину: все компактно і близько (але побігати на ВДНГ на КК2025 також втішає); майже немає натовпу, незважаючи на автограф-сесії Матіос, Кідрука та Павлюка! всі усміхаються, роблять компліменти, тусуються і легко відносяться до спілкування - все ж шарити за певну бульбашку прекрасно і все по рідному!

маю фото зі стікером маестро Лесем , де видно мій початковий настрій (закину в коменти): хмурий, закритий та в бажанні кудись сховатися. з часом все нормалізувалося і я наситилася новими знайомствами та людьми. спершу побачила Олесю та Тіну з booktrovert, потім Еля, потім дівчаток з київських Є, які давно вже не із Є, і найголовніше розвіртуалилася з Марією - прекрасною смм-менеджеркою ВСЛ, просто неймовірною людинкою🧡

не зловила Юлію Нагорнюк, аби підписати книжку, зате неочікувано здибалися з Євгенією Кузнєцовою, підписала листівку для подруги та чек-флаєр для себе (старічки каналу, іронічно не сміятися!). перекусила смачним кебабом і зараз чілю біля води, очікуючи пиво та хвайне спілкування!

книжечок прибавилося, але поки покажу лише «Сад супроти часу», мою щиру бажанку, яку мені подарувала Марія на день народження🥹🩷

прекрасний день!