Тут я не буду писати дуже багато, бо по суті мої враження від цієї книги мало чим відрізняються від тих, які я мала від першої частини цього циклу — «Вбивайте усвідомлено».

Єдине, що цього разу вже нема ефекту неочікуванності, проте чітко зрозуміло, на що чекати від персонажа і в якому напрямку розвиватимуться події.

Герой досі не вивозить життя, має проблеми із гнівом, часто горить від поведінки людей навколо і їхнього впертого небажання зважати на його плани, емоції і бажання — дууууже знайомо і дуже відгукається.

Ще багато стьобу над сучасним суспільством і надмірною гонитвою за тим, щоб бути ідеально правильним.

Звісно, тут багато перебільшень, і так само багато проблем з логікою і реалістичністю, але цій книзі все це пасує.

Не розривна, а скоріше спокійна іронічна комедія з легким терапевтично-заспокійливим ефектом.

Думаю, я продовжувати у читати нові томи по мірі виходу, бо настрій вони підіймають класно.

📖 «Моя внутрішня дитина хоче вбивати усвідомлено»
✍️ Карстен Дюсс

Видавництво Книголав