2025-12-02 10:02:12
✈️ Ту-300 «Коршун-У» на базі «Стрижа»: чому це не вийшло у росіян
Як не дивно, але 💩 росіяни намагались створити свій ударний БПЛА на базі Ту-141 «Стриж», під назвою Ту-300 «Коршун-У». Але довести до кінця проект не вдалось через грубу помилку, закладену ще на старті робіт.
Роботи над проектом Ту-300 «Коршун-У» російське «КБ Туполева» запустило в 1990-хх роках. Передбачалось, що цей реактивний БПЛА матиме дві модифікації – для ведення радіотехнічної розвідки (чим пояснювалась незвичайна форма носової частини), та власне ударна.
Концептуальна проблема полягала в тому, що російські конструктори змогли придумати тільки те, як Ту-300 «Коршун-У» зможе нести бойове навантаження – у контейнері під фюзеляжем, куди мали би вміщатись малокаліберні авіабомби. По суті, «на виході» це повинна була бути величезна реактивна літаюча касетна бомба.
Але от як зробити нову пускову установку так, щоби контейнер під бомби спокійно там вміщався – оце російські конструктори придумати не змогли. Вони в цій історії взагалі не придумали нічого краще, аніж просто взяти ту ПУ, яка була від Ту-141 «Стриж».
Тому не дивно, що навіть російська армія не стала брати таке на озброєння – мовляв, навіщо, якщо і так є старі радянські Ту-141 «Стриж», Ту-143 «Рейс» та вдосконалений Ту-243 «Рейс-Д». Також цікаво, що не вдалась і спроба хоч комусь продати Ту-300 «Коршун-У» на експорт під назвою «Филин».
✅Характеристики Ту-300 «Коршун-У» виглядали так:
· злітна маса до 4 тонн при корисному навантаженні до 1000 кілограмів;
· дальність застосування – від 300 до 600 кілометрів при крейсерській швидкості польоту до 950 км/год;
· висота польоту – до 6000 метрів.
Як не дивно, але 💩 росіяни намагались створити свій ударний БПЛА на базі Ту-141 «Стриж», під назвою Ту-300 «Коршун-У». Але довести до кінця проект не вдалось через грубу помилку, закладену ще на старті робіт.
Роботи над проектом Ту-300 «Коршун-У» російське «КБ Туполева» запустило в 1990-хх роках. Передбачалось, що цей реактивний БПЛА матиме дві модифікації – для ведення радіотехнічної розвідки (чим пояснювалась незвичайна форма носової частини), та власне ударна.
Концептуальна проблема полягала в тому, що російські конструктори змогли придумати тільки те, як Ту-300 «Коршун-У» зможе нести бойове навантаження – у контейнері під фюзеляжем, куди мали би вміщатись малокаліберні авіабомби. По суті, «на виході» це повинна була бути величезна реактивна літаюча касетна бомба.
Але от як зробити нову пускову установку так, щоби контейнер під бомби спокійно там вміщався – оце російські конструктори придумати не змогли. Вони в цій історії взагалі не придумали нічого краще, аніж просто взяти ту ПУ, яка була від Ту-141 «Стриж».
Тому не дивно, що навіть російська армія не стала брати таке на озброєння – мовляв, навіщо, якщо і так є старі радянські Ту-141 «Стриж», Ту-143 «Рейс» та вдосконалений Ту-243 «Рейс-Д». Також цікаво, що не вдалась і спроба хоч комусь продати Ту-300 «Коршун-У» на експорт під назвою «Филин».
✅Характеристики Ту-300 «Коршун-У» виглядали так:
· злітна маса до 4 тонн при корисному навантаженні до 1000 кілограмів;
· дальність застосування – від 300 до 600 кілометрів при крейсерській швидкості польоту до 950 км/год;
· висота польоту – до 6000 метрів.