Цього тижня у Парижі підходить до завершення одна з найкрасивіших модних подій — Haute Couture Week.
Це, без перебільшення, — найвідоміший осередок високого модного мистецтва, який відбувається двічі на рік: у січні та липні.

Паризька мода своїм корінням сягає 17 століття, коли державні діячі вже розуміли цінність модної індустрії. Вони активно сприяли створенню мануфактур, які виробляли тканину, зокрема шовк та інші високоякісні тканини. Згодом Париж став мекою моди, визнаною усією Європою і не тільки.

Через майже два століття Фредерік Чарльз Ворт, англійський дизайнер та «батько високої моди», створив Синдикат захисту великих французьких митців моди та суміжних галузей. Організація була створена для захисту модних будинків від плагіату. Згодом саме Синдикат домігся визнання прав для модельєрів, що прирівняло їх до рівня робітників мистецтва та літератури.

Після Другої світової війни Синдикат висунув ряд правил, які регламентували, що і хто може відповідати терміну «Haute Couture». Визначалося, що модельєр мав бути французом та працювати в ательє у Парижі, а також передбачалась конкретна кількість примірок, моделей, луків на подіумі та звісно обовʼязковість ручної роботи.

Згодом, у 80-х роках, висока мода набула нового натхнення. Дизайнери відчули, що цей напрямок дає можливість ще більше розкрити власний талант та продемонструвати найсміливіше бачення модної індустрії.

Сьогоднішній Haute Couture — про захмарну майстерність модних митців. Результатами праці стають унікальні (майже індивідуальні) вироби ручної роботи, часто представлені у єдиному екземплярі. Висока мода межує між фантазією та реальністю, проте хіба не це ми називаємо справжнім мистецтвом?