2025-10-26 03:03:44
Центри обробки даних і енергомережа: шлях до зменшення боргів США?
Чи можуть центри обробки даних та енергомережа стати новим етапом «відродження» для США? На тлі того, що державний борг США перевищив $37 трлн, а витрати на обслуговування боргу вже перевищують оборонний бюджет, у ЗМІ все частіше з’являються публікації про загрозу «боргового апокаліпсису», ну от завтра США розваляться, а там ще Трамп і всьо, хана!
«Проповідники апокаліпсису»🤦♂️ говорять про всі й ті самі аргументи вже понад два десятиліття, тоді як економіка США продовжує зростати.
Зменшувати витрати чи підвищувати податки зробити політично й економічно складно, тому єдине рішення – пошук підвищення продуктивності комбінуючи з поступовим зменшенням витрат і життя по безлімітній кредитці. Схоже відбувалось після Другої світової, по суті виходили з боргової кризи за допомогою інвестиціям приватного сектору й зростанням економіки.
І саме тут на перший план виходить бум центрів обробки даних (в межах розвитку ШІ) і зростання попиту на електроенергію.
Центри обробки даних — це основа цифрової економіки. Моделі штучного інтелекту, хмарні платформи й автоматизовані системи залежать від них. Кожна велика ШІ-модель потребує тисяч графічних процесорів (GPU), які розміщуються у спеціалізованих інфраструктурних об’єктах. Це не невеликі серверні кімнати — йдеться про промислові комплекси вартістю понад $1 млрд кожен🫢. Проте, щоб «фабрики даних» реально вплинули на економічне зростання, інвестиції мають досягти значного рівня, враховуючи розміри номінального ВВП США, який становить близько $30 трлн.
Я не маю достатніх аналітичних потужностей, отже доводиться покладатись на інших, які прогнозують частку США у витратах на сферу в 40% від $7 трлн до 2030 року. Однак центр обробки даних неможливо збудувати без надійного джерела енергії. Оскільки центри обробки даних є капіталомісткими та критично важливими об’єктами, економіка США може вийти на рівень $1,25–1,5 трлн щорічних капітальних витрат.
Чому це критично в контексті співвідношення боргу до ВВП?👀 Великомасштабні капітальні інвестиції — це один з небагатьох економічних чинників, які стабільно сприяють довгостроковому зростанню. На відміну від чеків стимулювання чи податкових пільг, витрати на інфраструктуру створюють тривалі продуктивні вигоди. І це в цілому помітно і по аналізу минулого, з 2017 по 2021 рік центри обробки даних у США додали $2,1 трлн до ВВП. І це ще до прискорення в ШІ-секторі.
Але мова йде не лише про $1 трлн капітальних витрат. Такі проєкти створюють додатковий попит у суміжних галузях — будівництві, виробництві енергетичного обладнання, напівпровідників, систем охолодження та кваліфікованої робочої сили. Вони підтримують зайнятість у сфері інженерії, нерухомості, логістики та комунальних послуг.
За умови навіть помірного економічного зростання внаслідок цих інвестицій, популярне співвідношення “борг до ВВП” почне знижуватись вже у 2026 й повернеться до більш стійких рівнів до 2030-го🤔.
Звісно, це не гарантія, але такий сценарій виглядає набагато реалістичнішим, ніж “боргова криза”, яка нібито повинна заштовхати США в економічну депресію.
Можливості для зростання є значними, але не позбавлені ризиків. У той час як “пермаведмеді” постійно б’ють на сполох через нинішній рівень боргу та дефіциту, передбачувані ними серйозні економічні наслідки можуть так і не реалізуватися.
Проблема всього цього буму полягає більше в тому, що капітальні витрати більш схожі на дотком бульбашку, коли долари переходять всередині замкненої системи компаній, що створює ризики роздування бульбашки і її знищення🫧, проте це не відкидає фактори підвищення продуктивності (що зробили в підсумку таки компанії тієї епохи).
Ризиків цього всього дуже багато, оскільки це все (як і прогноз апокаліпсису) ПРИПУЩЕННЯ й ЙМОВІРНОСТІ, які базуються на мільйонах повʼязаних/не повʼязаних факторів.
😎 Якщо хочете ознайомитись з темою більше (як і ризиками), то опублікував в нашому закритому чаті для клієнтів закриті матеріали від провідних інвестиційних банків по темі.
Чи можуть центри обробки даних та енергомережа стати новим етапом «відродження» для США? На тлі того, що державний борг США перевищив $37 трлн, а витрати на обслуговування боргу вже перевищують оборонний бюджет, у ЗМІ все частіше з’являються публікації про загрозу «боргового апокаліпсису», ну от завтра США розваляться, а там ще Трамп і всьо, хана!
«Проповідники апокаліпсису»🤦♂️ говорять про всі й ті самі аргументи вже понад два десятиліття, тоді як економіка США продовжує зростати.
Зменшувати витрати чи підвищувати податки зробити політично й економічно складно, тому єдине рішення – пошук підвищення продуктивності комбінуючи з поступовим зменшенням витрат і життя по безлімітній кредитці. Схоже відбувалось після Другої світової, по суті виходили з боргової кризи за допомогою інвестиціям приватного сектору й зростанням економіки.
І саме тут на перший план виходить бум центрів обробки даних (в межах розвитку ШІ) і зростання попиту на електроенергію.
Центри обробки даних — це основа цифрової економіки. Моделі штучного інтелекту, хмарні платформи й автоматизовані системи залежать від них. Кожна велика ШІ-модель потребує тисяч графічних процесорів (GPU), які розміщуються у спеціалізованих інфраструктурних об’єктах. Це не невеликі серверні кімнати — йдеться про промислові комплекси вартістю понад $1 млрд кожен🫢. Проте, щоб «фабрики даних» реально вплинули на економічне зростання, інвестиції мають досягти значного рівня, враховуючи розміри номінального ВВП США, який становить близько $30 трлн.
Я не маю достатніх аналітичних потужностей, отже доводиться покладатись на інших, які прогнозують частку США у витратах на сферу в 40% від $7 трлн до 2030 року. Однак центр обробки даних неможливо збудувати без надійного джерела енергії. Оскільки центри обробки даних є капіталомісткими та критично важливими об’єктами, економіка США може вийти на рівень $1,25–1,5 трлн щорічних капітальних витрат.
Чому це критично в контексті співвідношення боргу до ВВП?👀 Великомасштабні капітальні інвестиції — це один з небагатьох економічних чинників, які стабільно сприяють довгостроковому зростанню. На відміну від чеків стимулювання чи податкових пільг, витрати на інфраструктуру створюють тривалі продуктивні вигоди. І це в цілому помітно і по аналізу минулого, з 2017 по 2021 рік центри обробки даних у США додали $2,1 трлн до ВВП. І це ще до прискорення в ШІ-секторі.
Але мова йде не лише про $1 трлн капітальних витрат. Такі проєкти створюють додатковий попит у суміжних галузях — будівництві, виробництві енергетичного обладнання, напівпровідників, систем охолодження та кваліфікованої робочої сили. Вони підтримують зайнятість у сфері інженерії, нерухомості, логістики та комунальних послуг.
За умови навіть помірного економічного зростання внаслідок цих інвестицій, популярне співвідношення “борг до ВВП” почне знижуватись вже у 2026 й повернеться до більш стійких рівнів до 2030-го🤔.
Звісно, це не гарантія, але такий сценарій виглядає набагато реалістичнішим, ніж “боргова криза”, яка нібито повинна заштовхати США в економічну депресію.
Можливості для зростання є значними, але не позбавлені ризиків. У той час як “пермаведмеді” постійно б’ють на сполох через нинішній рівень боргу та дефіциту, передбачувані ними серйозні економічні наслідки можуть так і не реалізуватися.
Проблема всього цього буму полягає більше в тому, що капітальні витрати більш схожі на дотком бульбашку, коли долари переходять всередині замкненої системи компаній, що створює ризики роздування бульбашки і її знищення🫧, проте це не відкидає фактори підвищення продуктивності (що зробили в підсумку таки компанії тієї епохи).
Ризиків цього всього дуже багато, оскільки це все (як і прогноз апокаліпсису) ПРИПУЩЕННЯ й ЙМОВІРНОСТІ, які базуються на мільйонах повʼязаних/не повʼязаних факторів.
😎 Якщо хочете ознайомитись з темою більше (як і ризиками), то опублікував в нашому закритому чаті для клієнтів закриті матеріали від провідних інвестиційних банків по темі.