Це фото мені нагадує часи, коли я на будь-яку зброю намагався перш за все примостити оптику. У тому числі - на помпову рушницю, приміром.

Я, бачте, дуже переймався через те, що маю поганенький зір. Вважав, що це може істотно завадити мені влучно стріляти.

Зараз, через добрих 15 років активного захоплення стрільбою та зброєю, я вже трошки із тим попустився.

Дійсним доповідаю: якщо стрілок в принципі здатен бачити силует своєї цілі, і якщо він здатен роздивитись на своїй зброї мушку та цілик - цього цілком достатньо, щоб стабільно влучати при стрільбі з механічних прицільних.

Бо у цьому процесі значно важливіше якісне технічне виконання пострілу, аніж кришталево чітке зображення цілі чи мушки у ваших очах.

І навіть якщо ви, як оце я, маєте виражений астигматизм, і контури предметів у вас помітно двояться - ви все одно зможете влучно стріляти. Просто подумки обираючи якийсь один із цих контурів (лівий або правий) для виконання прицілювання.

Стрільба з механіки усе ще залишається одним із найшвидших способів стрільби на коротких відстанях. І з того ж калаша я з механіки стріляю швидше, аніж з коліматора чи оптики.

Швидкість у цій справі також важлива - і іноді швидкість відкриття вогню буде вирішувати навіть більше, ніж його влучність.

Інша справа, що оптичний приціл дозволяє добре роздивитись свою ціль, перш ніж прийняти рішення на постріл.

А перевага це, чи недолік - то вже кожен вирішить для себе сам...