📚😍 Це четверта книжка в історії франківського видавництва «Лілея-НВ», 1997 рік.

Вчора Володимир Єшкілєв провів ретропрезентацію свого першого роману, і це суперформат! Для всіх нас, хто пропустив час вибуху Станіславського феномену, хоче пережити це знову, або просто цікавиться українською літературою.

⚡️ Цікаве про роман і видання:

✍️ Картина на обкладинці — «Esse homo» Володимира Чернявського, яка була написана спеціально для цього видання, а позував для неї інший художник — франківський гіперфутурист Микола Панаков;

✍️ Загальне художнє оформлення видання зробила ще одна відома художниця — Олена Рубановська.

✍️ На думку Володимира Єшкілєва, цей текст не застарів, а про мову роману він говорить так:
В українській мові мені завжди бракувало церковнослов'янського високого штилю, українська література над ним насміхалася — наприклад, Возний ним відповідає Наталці Полтавці, і це стьобно. Укрліт в себе не інтергрувала цю давньослов’янську (по факту – давньоболгарську) мову, але Іван Огієнко у своєму перекладі Біблії компенсував цю відсутність. Те, що я читав цей переклад, відбилося на цьому тексті.

✍️ Це роман знаків, містичний роман, роман-пастка, під обгорткою історичного роману, це перший його рівень. Тут вперше в українській літературі описано лесбійський статевий акт. Це викликало нерозуміння, у статтях було написано що книжка спотворює історію і розбещує молодь. Дякуючи цьому наклад швидко розійшовся, хороша реклама.

✍️ Остаточну редактуру робив прекрасний поет Ігор Римарук, а текст цього видання — найповніший, у наступних від Фоліо і КСД з нього деякі моменти вирізали.

❗️ Я вимагаю ретропрезентацію «Пафоса», і взагалі, нам потрібен цей формат!