Це часта історія. На жаль. Чоловік, потрапивши в складну ситуацію, вирішує брейкапнути стосунки. Чому він це робить? Тут я вам точно не скажу. Варіантів мільйон: комбат заборонив когось любити, крім армії, дійсно стало страшно за тебе в ситуації, якщо він загине чи пораниться, розлюбив, почав слухати кей-поп… Точно можна сказати лиш одне — йому дуууууже важко. І навіть якщо ти погодишся на розійтись, було би здорово, аби ти продовжувала його підтримувати морально. Тільки питання, хто буде підтримувати тебе. Бо ця підтримка, як правило, буде лиш одностороння.
Порада: варто знайти собі підтримку. Це може бути нова справа, проєкт, хобі, спорт, заняття, навчання, що буде приносити тобі ресурс. Бо це не ок мати залежність. Навіть від кохання. Хіба від кохання до армії, але це не точно.
Важливо в цій ситуації не робити якихось суперзмін: кинути все і самій піти служити, стати його командиркою і драти його, як скатіну щодня, щоб знав. Чи пуститися в самообразу на 3 дні з пляшкою.
Ти не зможеш заставити його кохати тебе насильно (до речі, не факт, що він перестав тебе любити), але точно варто знайти сили в собі, аби більше полюбити себе.
І на останок, достатньо великий відсоток таких воїнів потім повертається з війни додому в безпеку і дуууууже жаліють, що стали ініціаторами розриву стосунків.
Дякую, що ділишся, це дуже важливо для нас🫶
#питаннядопсихолога