тримай. не по інерції.
на обертах поперед світла
деревами лягають наші тіні
і водночас гілки друг друга.

у всесвіті інакшому
проріжемося паростками –
першими людьми.
полетимо пилком.
чи будуть там вітри?
зітри.
всі перспективи і побач
обабіч циркулююче життя
заповнює стожарами загони
й тече. 
і десь на відстані розсипаних перлин
/де справжність лиш нечуле мерехтіння/
дадуть йому найкраще із імен.
хапаючи крихтини щастя
в молекулах останнього проміння.
тримай.
не по інерції.
най тіні заплітаються в світи.

07.07.2025, ЮІ