2025-08-22 02:01:35
Трохи про фото, яке соромить німців, і яке колись соромитиме росіян
22 березня 1991 року в німецькій газеті Die Zeit було опубліковано знамените фото.
Зображення було зроблено 13 червня 1936 року під час запуску корабля Horst Wessel на верфі Blohm und Voss в Гамбурзі
Фотографія, яка зображує сотні людей у нацистському вітанні, але лише один чоловік стоїть із схрещеними на грудях руками, стала символом індивідуального опору тоталітаризму. Існують дві основні версії: це міг бути Август Ландмессер або Густав Вегерт.
Розглянемо два варіанти того, хто саме на фото
Август Ландмессер, аргументи за
Wikipedia пише, що на фото імовірно Август Ландмессер. Це підтвердила його дочка Ірена, яка впізнала батька у 1991 році, а також публікація про те, що Ландмессер вступив у НСДАП, але був виключений за шлюб з єврейкою Ірмою Еклер.
Згідно з Нюрнберзьким расовим законодавством, запровадженим в вересні 1935 року, Ландмессеру не було дозволено одружуватися з Еклер
Перша дочка Ландмессера, Інгрід, народилася в жовтні 1935 року, а в 1937 році, коли Еклер була вагітна їхньою другою дочкою, Ірен, Ландмессер спробував втекти з Німеччини до Данії, щоб знайти роботу, але був заарештований і відправлений до в'язниці за "Рассеншанде" або "зневагу раси".
Вважається, що Еклер була затримана гестапо в 1938 році і відправлена до концентраційного табору. Її останній лист до матері був відправлений в січні 1942 року. Ірма врешті-решт була вбита в жіночому концентраційному таборі Равенсбрук
Ландмессер був звільнений з в'язниці в 1941 році, а в 1944 році був призваний служити на війну. Пізніше він був оголошений зниклим безвісти в бою і вважався мертвим.
В лютому 1944 року Август Ландмессер був призваний до німецької армії і відправлений на передову з "Bewährungsbataillon 999".
Bewährungsbataillon 999 - це спецбатальйон Вермахту, створений в 1942–1943 роках. В нього набирали: ув’язнених (переважно політичних), «ненадійних елементів» (комуністів, соціалістів, антифашистів, тих, хто відмовлявся від служби в НСДАП), людей, яких нацисти вважали «асоціальними» або «небажаними». Формально це називалося «шанс спокутувати провину перед рейхом», але насправді їх відправляли на найнебезпечніші ділянки фронту - кидали на передову для штурмів, зачисток і «самогубних» операцій.
Відомо, що батальйон застосовувався в Греції, на Балканах, на Східному фронті. Смертність там була колосальна - більшість новобранців не виживали більше кількох місяців. Командування Вермахту цілеспрямовано утилізувало цих людей
Август Ландмессер був відправлений на Балкани, в Хорватію. Ландмессер зник безвісти 17 жовтня 1944 року під час відступу німецьких частин із міста Стон (Далмація, Хорватія). Офіційно вважається, що він загинув. Таким чином, система остаточно «стерла» людину, яка колись відмовилась підняти руку Гітлеру.
Ірен Ландмессер, яка після арештів батьків була відокремлена від сестри і вихована прийомними батьками, задокументувала історію своєї сім'ї в книзі під назвою "Сім'я, розірвана "Рассеншанде": політичні переслідування в Третьому Рейху".
Є не одна стаття щодо цього, де докладно розповідається про його біографію, трагедію сім’ї та підтвердження дочки + книга доньки Ірени Еклер - «Die Vormundschaftsakte» (1996), де вона наводить документи та прямо пише, що це саме її батько.
Версія з Ландмессером стала найбільш популярною через драматичну біографію: любов до єврейки, арешт і концтабір для дружини, смерть самого Августа на фронті.
Саме ця історія закріпилася в медіа.
Густав Вегерт, другий варіант
Wikipedia зазначає, що родина Вегерта також заявляла свої права на фото — начебто це був саме він, робітник Blohm + Voss, який із релігійних переконань не робив «нацистське вітання».
Сімейний сайт Wegert Familie: прямо стверджує, що на фото Густав Вегерт, і що він завжди замінював «Heil Hitler» на звичайне «Guten Tag». Також в інтернеті є доволі багато публікацій, які вказують, що зовнішньо чоловік на фото більше схожий на Вегерта, ніж на Ландмессера, а сайт Menbuilders пише що Вегерт принципово не вітав Гітлера з релігійних мотивів.
👇👇👇
22 березня 1991 року в німецькій газеті Die Zeit було опубліковано знамените фото.
Зображення було зроблено 13 червня 1936 року під час запуску корабля Horst Wessel на верфі Blohm und Voss в Гамбурзі
Фотографія, яка зображує сотні людей у нацистському вітанні, але лише один чоловік стоїть із схрещеними на грудях руками, стала символом індивідуального опору тоталітаризму. Існують дві основні версії: це міг бути Август Ландмессер або Густав Вегерт.
Розглянемо два варіанти того, хто саме на фото
Август Ландмессер, аргументи за
Wikipedia пише, що на фото імовірно Август Ландмессер. Це підтвердила його дочка Ірена, яка впізнала батька у 1991 році, а також публікація про те, що Ландмессер вступив у НСДАП, але був виключений за шлюб з єврейкою Ірмою Еклер.
Згідно з Нюрнберзьким расовим законодавством, запровадженим в вересні 1935 року, Ландмессеру не було дозволено одружуватися з Еклер
Перша дочка Ландмессера, Інгрід, народилася в жовтні 1935 року, а в 1937 році, коли Еклер була вагітна їхньою другою дочкою, Ірен, Ландмессер спробував втекти з Німеччини до Данії, щоб знайти роботу, але був заарештований і відправлений до в'язниці за "Рассеншанде" або "зневагу раси".
Вважається, що Еклер була затримана гестапо в 1938 році і відправлена до концентраційного табору. Її останній лист до матері був відправлений в січні 1942 року. Ірма врешті-решт була вбита в жіночому концентраційному таборі Равенсбрук
Ландмессер був звільнений з в'язниці в 1941 році, а в 1944 році був призваний служити на війну. Пізніше він був оголошений зниклим безвісти в бою і вважався мертвим.
В лютому 1944 року Август Ландмессер був призваний до німецької армії і відправлений на передову з "Bewährungsbataillon 999".
Bewährungsbataillon 999 - це спецбатальйон Вермахту, створений в 1942–1943 роках. В нього набирали: ув’язнених (переважно політичних), «ненадійних елементів» (комуністів, соціалістів, антифашистів, тих, хто відмовлявся від служби в НСДАП), людей, яких нацисти вважали «асоціальними» або «небажаними». Формально це називалося «шанс спокутувати провину перед рейхом», але насправді їх відправляли на найнебезпечніші ділянки фронту - кидали на передову для штурмів, зачисток і «самогубних» операцій.
Відомо, що батальйон застосовувався в Греції, на Балканах, на Східному фронті. Смертність там була колосальна - більшість новобранців не виживали більше кількох місяців. Командування Вермахту цілеспрямовано утилізувало цих людей
Август Ландмессер був відправлений на Балкани, в Хорватію. Ландмессер зник безвісти 17 жовтня 1944 року під час відступу німецьких частин із міста Стон (Далмація, Хорватія). Офіційно вважається, що він загинув. Таким чином, система остаточно «стерла» людину, яка колись відмовилась підняти руку Гітлеру.
Ірен Ландмессер, яка після арештів батьків була відокремлена від сестри і вихована прийомними батьками, задокументувала історію своєї сім'ї в книзі під назвою "Сім'я, розірвана "Рассеншанде": політичні переслідування в Третьому Рейху".
Є не одна стаття щодо цього, де докладно розповідається про його біографію, трагедію сім’ї та підтвердження дочки + книга доньки Ірени Еклер - «Die Vormundschaftsakte» (1996), де вона наводить документи та прямо пише, що це саме її батько.
Версія з Ландмессером стала найбільш популярною через драматичну біографію: любов до єврейки, арешт і концтабір для дружини, смерть самого Августа на фронті.
Саме ця історія закріпилася в медіа.
Густав Вегерт, другий варіант
Wikipedia зазначає, що родина Вегерта також заявляла свої права на фото — начебто це був саме він, робітник Blohm + Voss, який із релігійних переконань не робив «нацистське вітання».
Сімейний сайт Wegert Familie: прямо стверджує, що на фото Густав Вегерт, і що він завжди замінював «Heil Hitler» на звичайне «Guten Tag». Також в інтернеті є доволі багато публікацій, які вказують, що зовнішньо чоловік на фото більше схожий на Вегерта, ніж на Ландмессера, а сайт Menbuilders пише що Вегерт принципово не вітав Гітлера з релігійних мотивів.
👇👇👇