🛢Трохи пояснення щодо шантажу навколо Ормузької протоки

Звісно, її стратегічна роль як головного нафтового маршруту світу зберігається, але її геополітичний акцент зміщується. Адже якщо раніше загроза перекриття протоки була хорошим важелем тиску Ірану на США та ЄС, то зараз в основному постраждає Китай.

З 2001 року імпорт нафти з Перської затоки в США впав на 72%, в ЄС на 37%. Водночас Китай збільшив закупівлі на 800% і тепер споживає понад 30% усього експорту регіону. Тобто, Китай є найбільш зацікавленим у стабільності протоки, а Іран дедалі більше залежний від Китаю в економічному і політичному сенсі.

А ще, оскільки США вже нетто-експортер енергоносіїв, то за високих цін на нафту навіть отримує вигоди. Правда, і РФ їх отримає також…