«Тім, Полін і Франсуа»
Ольга Войтенко
@starlev

сучасна українська література

📖 Книжка про Київ. Весну та війну.
Все розпочинається з Полін — вона втекла з Парижа у Київ аби знайти себе. І… випадково знаходить «дім» у випадкового незнайомця. А потім історія переплітається з долями інших героїв. Всі вони різного віку, їм 37, 22, 17 та 44.

✍🏻 Мені хочеться сказати, що кожна сторінка тут про відчуття. Знайомого, легкого, болісного та реального. Особливо подобається стилістика письменниці, так, історія — уривки, переплетіння долі, емоції, часом недомовлені, проте саме це якнайкраще допомагає відчути й прожити історію.

Це та книжка де не потрібно вгадувати події, адже вона — уривок з життя зовсім різних людей, які не могли б ніяк зустрітися одне з одним, якби не доля.

Простий та водночас сильний твір.
Про вибір, кохання, взаєморозуміння, війну й повітряну тривогу.
Кожна сторінка нагадує наскільки просто інколи буває побачити лише одну грань людини, але не помічати інших.

Історія в місті під обстрілами.
З його звичними вулицями, неймовірними людьми, хвилюваннями, коханням, пошуком себе та сподіваннями.

Я читала «Незручні відчайдушні виродки» — вона безперечно інша, але щиро рекомендую прочитати, якщо ви хоч раз почували себе самотнім, бо «не такі, як треба». А «Тім, Полін і Франсуа» — книжка для спогадів, розуміння, що ми всі змінюємось, важливо лише вчасно зрозуміти це та знайти «своїх» людей. Їх завжди відчуваєш.

💭 Любите коротку прозу? Новели чи оповідання?

#відгуки_tmgarden ✨🌛 цей туманний сад