Тессен – бойовий віяло японських майстрів

Застосування бойового віяла – це найнезвичайніше мистецтво і найрідкісніший вид техніки кобудо. Насправді, більш мирного предмета, ніж віяло, напевно, важко уявити. І все ж воно може бути зброєю. При цьому тут немає ніякої містики, та й секретної техніки не спостерігається: в поєдинку просто використовується не зовсім звичайний віяло. А незвичайність його в тому, що він залізний. Причому ним можна користуватися і для обмахування в жарку погоду, і для захисту від озброєного супротивника.

Робота з віялом з точки зору техніки застосування ділиться на дві частини. Перша – це робота зі складеним віялом. Друга – це робота з розгорнутим віялом. Причому в складеному стані віяло використовувалося точно так само, як і проста коротка палиця. А ось в розгорнутому стані з його допомогою можна було запросто захиститися навіть від метальної зброї.

Дуже тонкі ковані пластинки – з них складається віяло, не були в змозі витримати удар стріли або сюрікена, який пускала сильна і вміла рука, зате повернуті під невеликим кутом до лінії атаки вони могли відхилити летячу зброю вбік.

А ось на близькій дистанції за допомогою тессена можна було легко закрити противнику огляд. З огляду на це, разом з віялом ще обов'язково використовувалася якась зброя: хоча б короткий меч танто, правда, танто часто називають ножем, але це помилкове судження – це просто дуже короткий меч.

Також гострим краєм розгорнутого віяла могли наносити удари по незахищених і вразливих зонах супротивника, наприклад, в шию, обличчя, внутрішню поверхню кистей рук і так далі. А чергування розкриття і закривання тессена під час поєдинку могло створити додаткову перешкоду противнику – це часто застосовували саме для відволікання, а також розсіювання уваги.

На жаль, сьогодні тессен-дзюцу знаходиться на межі практично повного зникнення – вони збереглися тільки в декількох невеликих японських родинних школах.

@istorium_ua