🌀 ТЕРАПЕВТИЧНА ПАУЗА: як навчитись не "рятувати", а бути поруч

Одна з найглибших трансформацій у професійному становленні психолога — це відмова від ролі "рятівника".

Зараз, у світі постійної нестабільності, болю, втрат і травм, багато фахівців відчувають внутрішній імпульс полегшити страждання тут і зараз. Включитися, дати пораду, знайти вихід.
⠀
Але саме пауза — уважна, приймаюча присутність — і є тим, що творить простір для зцілення.

🔹 Клієнту не завжди потрібно рішення. Часто йому потрібно бути почутим.
🔹 Не завжди тиша — пасивність. Іноді це найактивніша форма підтримки.
🔹 Терапевтична пауза — це місце, де клієнт зустрічається зі своїм болем, а не втікає від нього.
🔹 Поруч з терапевтом, який не тисне, не рятує, не квапить — людина починає по-справжньому чути себе.

Навчитись бути — без оцінки, без втручання, без страху "не допомогти" — це професійна зрілість. І це важко. Але саме в цьому — сила нашої присутності.

🤍 Нехай кожна пауза у сесії буде не тишею, а безпечним простором.