2025-07-31 02:02:08
💀 Телепатія через дотики, страшні підземні монстри-людожери, які спілкуються ехолокацією, Стіна, що відмежовує залишки русні від цивілізації, окультні ритуали за образом та подобою комуністичних зібрань партії, наслідки окупації, Величезний Космічний розум та його розкидані скрізь спори надсил та розумності.
💀 Якби мені описали все це до того, як зібралася читати книгу, я б її ніколи не читала. Саме тому я й пишу це на початку, бо інколи не тільки сови не ті, чим здаються, але й відгуки.
"СТАХАНОВСЬКИЙ РУХ" Роман Буданов
Темпора, 2024, 498 стор.
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
На фасаді в нас простецька жанрова розважаловка про те, як молодий детектив приїздить в своє рідне місто шукати вченого, що пропав пару місяців тому, а знаходить
🔸іншопланетне вручання
🔸загублену та вироджену у примітивних тварин цивілізацію
🔸давно замовчувані злочини проти дітей
🔸місцевого "божка", що тримає місто, бо безпринципне пристосуванське чмо, якому щастить
🔸секту, що поклоняється невідомо чому
🔸котика
💀 За фасадом — цікава історія про те, що люди не міняються, усі маленькі містечка схожі одне на одне типажами та проблемами, а навіть якщо ви знайдете убер-плюху, яка дозволить вам перемогти ворога одним махом, все одно знайдеться якійсь ідеаліст, який скаже, що так робити не можна.
🫀 Дуже сподобалося майже все, окрім бєсславно "злитого" фіналу (так, я в курсі, що він дописувався з позицій на телефоні). Але після 400-ї сторінки похмурий моторошний горор перетворився на фанфік Марвел vs Дісі і я така "ну нормально ж все було, ну шо оце за здрасьтє?"
❤️ Окремий респект за введення другорядного героя з інвалідністю, але без ниття, жалості та життя на подачки.
#Дафа_радить під #сучукрліто і задля задоволення. А котики рулять. Завжди.
💀 Якби мені описали все це до того, як зібралася читати книгу, я б її ніколи не читала. Саме тому я й пишу це на початку, бо інколи не тільки сови не ті, чим здаються, але й відгуки.
"СТАХАНОВСЬКИЙ РУХ" Роман Буданов
Темпора, 2024, 498 стор.
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
На фасаді в нас простецька жанрова розважаловка про те, як молодий детектив приїздить в своє рідне місто шукати вченого, що пропав пару місяців тому, а знаходить
🔸іншопланетне вручання
🔸загублену та вироджену у примітивних тварин цивілізацію
🔸давно замовчувані злочини проти дітей
🔸місцевого "божка", що тримає місто, бо безпринципне пристосуванське чмо, якому щастить
🔸секту, що поклоняється невідомо чому
🔸котика
💀 За фасадом — цікава історія про те, що люди не міняються, усі маленькі містечка схожі одне на одне типажами та проблемами, а навіть якщо ви знайдете убер-плюху, яка дозволить вам перемогти ворога одним махом, все одно знайдеться якійсь ідеаліст, який скаже, що так робити не можна.
🫀 Дуже сподобалося майже все, окрім бєсславно "злитого" фіналу (так, я в курсі, що він дописувався з позицій на телефоні). Але після 400-ї сторінки похмурий моторошний горор перетворився на фанфік Марвел vs Дісі і я така "ну нормально ж все було, ну шо оце за здрасьтє?"
❤️ Окремий респект за введення другорядного героя з інвалідністю, але без ниття, жалості та життя на подачки.
#Дафа_радить під #сучукрліто і задля задоволення. А котики рулять. Завжди.