«Технічні досягнення української кінематографії в цій картині досить визначні. Але чим краща техніка, тим більше проявляються внутрішні недоліки фільму.

Режисер Лопатинський дивиться на життя як естет. Його село надзвичайно живописне, трудовий побут села живописний, умови роботи на ткацькій фабриці минулого століття живописні і навіть загибель дитини в річці також живописна. Ця суцільна живописність убиває соціальний сенс драми», — відгукувалася вечірня московська критика про фільм «Василина» (1928) Фавста Лопатинського.

Приходьте дивитися таке не соціальне, таке приторно естетське й живописне кіно в Довженко-Центр — під живу і живописну музику ДваТри&Symonenko. 12 вересня о 19:00 саме цим показом ми відсвяткуємо наш 31-й день народження.

Квитки за посиланням

Інформаційний партнер події: Суспільне Культура.