news image
2026-01-24 03:02:48
Те, що на перший погляд виглядає як звичайні глиняні черепки, насправді виявилося однією з найцікавіших музейних знахідок останніх років. Йдеться про остракони — уламки кераміки з написами, які десятиліттями зберігалися у фондах Дніпровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького, не привертаючи особливої уваги.

Тривалий час вважалося, що ці фрагменти були привезені з Єгипту самим Яворницьким наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття, коли єгипетські старожитності активно потрапляли до європейських і східноєвропейських колекцій. Проте лише нещодавно остракони стали предметом комплексного наукового дослідження.

Лінгвістичний та палеографічний аналіз, проведений українськими науковцями спільно з фахівцями з Берліна, показав: тексти написані коптською мовою — останньою стадією давньоєгипетської, яка використовувалася християнами Єгипту в пізній античності та ранньому Середньовіччі.

Справжня сенсація відкрилася після перекладу текстів. Один з остраконів містить так званий «Лист Ісуса Христа царю Абгару». Це добре відомий апокрифічний текст, що розповідає про листування між Ісусом і правителем міста Едесса Абгаром V, який, за легендою, страждав від тяжкої хвороби. У відповіді Христос обіцяв зцілення та благословення місту.

Хоча цей текст не входить до канонічних Євангелій, у пізній античності він мав надзвичайну популярність у християнських громадах Близького Сходу та Північної Африки. Його часто використовували не як богословський трактат, а як апотропей — захисний текст. Копії «Листа» носили із собою, писали на папірусі, пергаменті або кераміці, вірячи, що слова Христа мають охоронну силу і здатні захистити власника від хвороб, злих духів і нещасть.

До сьогодні у світі було відомо лише 25 коптських копій цього апокрифу. Знахідка з Дніпра стала 26-м відомим зразком, що автоматично робить її пам’яткою світового рівня.

Другий черепок виявився цілком «приземленим» документом — податковою квитанцією з села Джеме. У ній зафіксовано сплату одного соліда Севросом, сином Гамула, 22 квітня 717 року (14-й індикт). Імовірним автором документа був писар Псат, син Пісраеля, добре відомий дослідникам за іншими остраконами з цього ж регіону.

@istorium_ua
Читати в Telegram