📚💪 Сьогодні Серафима Біла пірнала у Франківську на таку глибину, що й мертвий зарефлексує.

От, наприклад, вона каже про «Зайчика», а я думаю про себе:
Героїня у романі пристає до різних таборів, шукає себе, пізнає різне, але тим самим розщеплює свою особистість на декілька частин. Коли Саманта збирається купи, позбавляється своєї роздробленості, знаходить свою цілісність, вона знаходить також і самотність.

Приклавши все це до власних читацьких практик, я думаю, що збиратись купи я не хочу. 🙈

📖 Стосовно читання хороших текстів, поради Серафими такі:
Вперше я просто читаю книгу. Вдруге я шукаю що повторюється. У хороших текстах ніщо не првторюється просто так.
Намагаюся знайти паралелі у тексті на рівні системи образів.

Не завжди є відповідь на те, що хотів сказати автор. Але завжди варто думати про те, навіщо автор нам щось сказав.

🎧 Додатково послухати Серафиму можна на її ютуб-каналі «Тропи і трупи». Дуже раджу! ♥️