Сьогодні ніхто, окрім нас самих, не може гарантувати безпеку. Тільки сильні союзи. Тільки сильні партнери. І тільки наша власна зброя. ХХІ століття не надто відрізняється від минулого. Якщо нація прагне миру, вона все одно має працювати над озброєнням. Це ненормально, але така реальність. Не міжнародне право, не співпраця – зброя вирішує, хто виживе.

Міжнародне право не працює повною мірою, якщо у вас немає могутніх друзів, які справді готові його захищати. І навіть у цьому випадку без зброї нічого не вийде. Це огидно, але без неї було б іще гірше. Немає інших гарантій безпеки, окрім друзів і зброї. Саме тому ми інвестуємо в оборону.