СВІТИ!

І повсякчас, і поміж тим,
Між нами зáвжди був інтим,
І кожен день, і раз-у-раз,
Було кохання серед нас.

Між нами зáвжди був вогонь,
У тиші рим, в теплі долонь,
У шепотінні ніжних слів
Він щастя полум'ям горів.

І там, де неба колір зблід,
Я відчуваю синій слід,
Бо віддзеркалення очей
Ще досі спомини пече.

Над кілометрами доріг
Твої пісні співає сніг,
Де чорні котяться жнива,
Любов жива, любов жива!

І не можливо не іти
Крізь лабіринти самоти,
Крізь біль розлуки і жури
Мене несуть твої вітри.

І хоч не поряд ти і я,
В мені навік твоє ім'я,
Як промінь межи темноти,
Світи, світи, світи, світи!

©Павло Деркач
06.03.2025