Сві́точ

1) Велика свічка (заст., поет.).
2) Той, хто є носієм правди, волі, освіти і т. ін. (перен.)
3) Те, що є джерелом істини, правди, волі, освіти і т. ін. (перен.)

Приклади:
1) Ходімо, куме, в піраміду, Засвітим світоч. (Т. Шевченко)
2) Данте і Шекспір, Гете і Пушкін, Міцкевич і Шевченко – подвижники своєї нації і водночас – світочі людства! (з науково-популярної літератури)
3) Це [Академія] світоч науки для всього слов'янства. – Атож! – радо погодився владика. (О. Ільченко)

#слово

Балакаємо українською