Свята близько… І поки хтось прикрашає дім вогниками, інші гріють руки біля вогню в окопі. Поки в одних дзвенять келихи, в інших дзвенять гільзи. Поки ми готуємо подарунки, вони моляться, щоб ще мати змогу повернутися додому.

Ми не маємо права забути про них навіть на мить. Бо їхні холодні ночі, це наш спокій. Їхня тиша після бою, це наш мир. Їхня втома, це наша можливість жити під чистим небом.

Тому коли запалюватимеш свічку на столі, згадай про тих, хто запалює світло надії серед темряви війни. Коли піднімеш келих, промов у серці молитву за того, хто сьогодні не зможе підняти свою руку.

Бо поки ми святкуємо, хтось тримає небо. І найкращий подарунок для них, це наша пам’ять, наша вдячність і наша дієва допомога.

Нехай наші серця цього Різдва стануть теплом для тих, хто мерзне на передовій. І нехай Бог береже кожного Захисника, щоб наступного року вони всі повернулися додому, живими.

🫥 https://t.me/inshadumka