2025-10-22 18:03:05
⭐️ Супутник непримітного червоного карлика відкриває нові горизонти у дослідженні формування та еволюції зір і планет.
Міжнародна група астрономів об'єднала зусилля і дані телескопів на Землі та в космосі, аби детально вивчити червоний карлик LSPM J1446+4633, що за 55 світлових років від нас. За допомогою Keck та Subaru і даних космічної обсерваторії Gaia, вчені виявили супутник, маса якого у 60 разів більша за масу Юпітера — надто багато для планети, але замало для зорі. Відтак, другий компонент (J1446 B) є коричневим карликом.
Коричневий карлик робить повний оберт навколо червоного приблизно за 20 років. Особливо цікавим є те, що спостереження в ближньому інфрачервоному діапазоні виявили зміни яскравості на ~30%. Це вказує на динамічні атмосферні явища, хмари або шторми, подібні до тих, що спостерігаються на Юпітері, але в набагато більшому масштабі. Ця обставина може зробити J1446 B еталоном для вивчення атмосферної циркуляції коричневих карликів.
Парадокс: червоні карлики є найбільш розповсюдженими зорями Галактики — їх 70-75%, але через низьку світність дослідження цих зір є складною задачею. Вважається, що принаймні 70% є одинаками. Але може виявитися, що більшість насправді мають субзоряних супутників, що змусить вчених переглянути моделі формування зір та зоряних систем.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Міжнародна група астрономів об'єднала зусилля і дані телескопів на Землі та в космосі, аби детально вивчити червоний карлик LSPM J1446+4633, що за 55 світлових років від нас. За допомогою Keck та Subaru і даних космічної обсерваторії Gaia, вчені виявили супутник, маса якого у 60 разів більша за масу Юпітера — надто багато для планети, але замало для зорі. Відтак, другий компонент (J1446 B) є коричневим карликом.
Коричневий карлик робить повний оберт навколо червоного приблизно за 20 років. Особливо цікавим є те, що спостереження в ближньому інфрачервоному діапазоні виявили зміни яскравості на ~30%. Це вказує на динамічні атмосферні явища, хмари або шторми, подібні до тих, що спостерігаються на Юпітері, але в набагато більшому масштабі. Ця обставина може зробити J1446 B еталоном для вивчення атмосферної циркуляції коричневих карликів.
Парадокс: червоні карлики є найбільш розповсюдженими зорями Галактики — їх 70-75%, але через низьку світність дослідження цих зір є складною задачею. Вважається, що принаймні 70% є одинаками. Але може виявитися, що більшість насправді мають субзоряних супутників, що змусить вчених переглянути моделі формування зір та зоряних систем.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook