2025-10-28 10:03:10
СТРАТЕГІЯ | МОДЕЛІ
Модель стратегічної імпровізації: навігація у світі складності
В умовах, які соціолог Ентоні Гідденс (Anthony Giddens) назвав «світом, що вийшов з-під контролю» (так званий VUCA-світ, а тепер і PLUTO, і світ NAVI), ефективність традиційних методів управління й стратегування ставиться під великий сумнів. Деякою мірою розвіяти ці сумніви (і сум) покликана The Strategic Improvisation Model («модель стратегічної імпровізації»), розроблена командою шведських науковців і консультантів.
📌 Що являє собою модель?
Це інноваційний підхід, що базується на ідеях із гуманітарних наук і мистецтв, зокрема джазової імпровізації, теорії наративів та імпровізаційного театру.
Стратегічна імпровізація виникає на перетині трьох основних елементів:
❯ Стратегія. Це чітка структура, фундаментальний фреймворк (як композиція в музиці). Вона задає напрям і цілі.
❯ Наратив. Потужні образи та історії, що допомагають інтерпретувати й артикулювати мету. Подібно до того, як музикант тлумачить намір композитора, наратив створює спільне значення й контекст. У цифрову епоху наративи постійно змінюються та співтворюються різними акторами.
❯ Імпровізація. Ситуаційна адаптація, що спирається на наявні можливості та умови. Вона пов’язана з гнучкістю, креативністю та інноваціями, але не є випадковою — має під собою продуманий план і ритм.
Як у джазі, де музикант інтерпретує партитуру і творчо імпровізує в межах заданих обмежень, організація за цією моделлю поєднує стабільність і передбачуваність стратегії з творчою свободою та швидкою реакцією на зовнішні виклики.
📼 Для чого потрібна модель?
The Strategic Improvisation Model допомагає організаціям долати зростаючу складність сучасного світу, де вплив мають численні стейкхолдери, а середовище постійно змінюється. Модель акцентує увагу на колаборативних стратегіях, що ґрунтуються на довірі, навчанні на помилках і спільному сенсотворенні через наративи. Вона дає змогу оперативніше реагувати на події, водночас зберігаючи цілісність і напрям розвитку.
☀️ Як працювати з моделлю?
Практичне застосування моделі передбачає три ключові принципи управління:
❯ Стратегія як фреймворк: розроблення й підтримання чітких документів і планів, що слугують основою для дій організації.
❯ Імпровізація як реактивність: розвиток культури, у якій помилки сприймаються як частина навчання, а співробітники мають свободу приймати рішення в межах визначеної стратегії.
❯ Наратив як сенсотворення: створення й активне поширення спільних історій, які об’єднують співробітників і стейкхолдерів, формуючи розуміння цінностей і напрямку руху.
Ця модель вимагає постійного балансу між структурою й свободою, точно як у процесі музичної імпровізації, та інтегрує комунікацію як центральний елемент управління організацією.
#стратегія #імпровізація #модель
⏺Strategic Insights
Модель стратегічної імпровізації: навігація у світі складності
В умовах, які соціолог Ентоні Гідденс (Anthony Giddens) назвав «світом, що вийшов з-під контролю» (так званий VUCA-світ, а тепер і PLUTO, і світ NAVI), ефективність традиційних методів управління й стратегування ставиться під великий сумнів. Деякою мірою розвіяти ці сумніви (і сум) покликана The Strategic Improvisation Model («модель стратегічної імпровізації»), розроблена командою шведських науковців і консультантів.
📌 Що являє собою модель?
Це інноваційний підхід, що базується на ідеях із гуманітарних наук і мистецтв, зокрема джазової імпровізації, теорії наративів та імпровізаційного театру.
Стратегічна імпровізація виникає на перетині трьох основних елементів:
❯ Стратегія. Це чітка структура, фундаментальний фреймворк (як композиція в музиці). Вона задає напрям і цілі.
❯ Наратив. Потужні образи та історії, що допомагають інтерпретувати й артикулювати мету. Подібно до того, як музикант тлумачить намір композитора, наратив створює спільне значення й контекст. У цифрову епоху наративи постійно змінюються та співтворюються різними акторами.
❯ Імпровізація. Ситуаційна адаптація, що спирається на наявні можливості та умови. Вона пов’язана з гнучкістю, креативністю та інноваціями, але не є випадковою — має під собою продуманий план і ритм.
Як у джазі, де музикант інтерпретує партитуру і творчо імпровізує в межах заданих обмежень, організація за цією моделлю поєднує стабільність і передбачуваність стратегії з творчою свободою та швидкою реакцією на зовнішні виклики.
📼 Для чого потрібна модель?
The Strategic Improvisation Model допомагає організаціям долати зростаючу складність сучасного світу, де вплив мають численні стейкхолдери, а середовище постійно змінюється. Модель акцентує увагу на колаборативних стратегіях, що ґрунтуються на довірі, навчанні на помилках і спільному сенсотворенні через наративи. Вона дає змогу оперативніше реагувати на події, водночас зберігаючи цілісність і напрям розвитку.
☀️ Як працювати з моделлю?
Практичне застосування моделі передбачає три ключові принципи управління:
❯ Стратегія як фреймворк: розроблення й підтримання чітких документів і планів, що слугують основою для дій організації.
❯ Імпровізація як реактивність: розвиток культури, у якій помилки сприймаються як частина навчання, а співробітники мають свободу приймати рішення в межах визначеної стратегії.
❯ Наратив як сенсотворення: створення й активне поширення спільних історій, які об’єднують співробітників і стейкхолдерів, формуючи розуміння цінностей і напрямку руху.
Ця модель вимагає постійного балансу між структурою й свободою, точно як у процесі музичної імпровізації, та інтегрує комунікацію як центральний елемент управління організацією.
#стратегія #імпровізація #модель
⏺Strategic Insights