2024-08-01 12:00:01
СТРАТЕГІЯ | ДОСЛІДЖЕННЯ
Переосмислення стійкості
В умовах хронічної нестабільності — від пандемій до енергетичних криз, від збоїв у ланцюгах поставок до регуляторних треморів — корпоративна стійкість перетворилася з опції на критичну компетенцію. Але, як демонструє звіт «Resilience Redefined» від Accenture, поверхневе зростання індексу стійкості компаній маскує глибші системні розриви. У звіті діагностуються ключові проблеми та окреслюється нова архітектура «адаптивної стійкості» — здатності не лише виживати в кризах, а й зростати завдяки ним.
1➕Розриви, що поглиблюються: фрагментована стійкість
Між лідерами й аутсайдерами зростає структурна прірва. Компанії з високим показником Resilience Index зростають на 6 в.п. швидше й мають на 8 в.п. вищі маржі прибутку. Лише 15% організацій системно демонструють прибуткове зростання в умовах дестабілізації. Решта — застрягли в інерційних моделях. Зокрема, 91% компаній, що до пандемії мали низьку операційну стійкість, не зрушили з місця. Це не просто відставання — це стратегічна вразливість.
2➕Мозаїчна, а не системна стійкість
Компанії концентрують зусилля на окремих компонентах: технології (особливо генеративний ШІ та кібербезпека) активно фінансуються, тоді як «людська стійкість» скоротилася на 7% від допандемічного рівня. Лише 4% компаній демонструють зростання в усіх ключових напрямках. Результат — зшита з клаптиків стійкість, яка тріщить по швах при першому ж кризовому натиску.
3➕Стагнація як нова норма
Індекс Accenture фіксує, що стійкість еволюціонує в трьох ключових сферах — технології, люди та операції. Але більшість компаній залишаються в парадигмі «готовності», тоді як ринок вимагає «перебудови». Сучасна технологічна стійкість — це не просто наявність ІТ-інфраструктури, а інтеграція агентного ШІ у бізнес-моделі. В операціях — не глобальна присутність, а стратегічна опціональність: здатність переналаштовувати виробництво, логістику та партнерські мережі в режимі реального часу.
4➕Людський чинник — недооцінений ресурс
Попри заявлену цифрову трансформацію, люди залишаються «вузьким місцем». Бюджети на людей утричі менші за інвестиції в штучний інтелект. Це підриває здатність масштабувати нові моделі. У звіті зазначається: компанії, що паралельно інвестують у персонал і технології, у 4 рази частіше досягають сталого зростання. Стратегічна перевага — у симбіозі людини й машини, а не в технологічній ізоляції.
5➕Адаптивна стійкість: стратегія майбутнього
Справжня конкурентна перевага — не в захисті від змін, а в умінні їх капіталізувати. Accenture пропонує чотири зсуви:
❯ Переосмислення нестабільності як каталізатора: лідери (як-от Microsoft чи Unilever) використовують турбулентність для трансформації, а не для оборони.
❯ Побудова гнучких операцій: локалізовані, декарбонізовані ланцюги постачання замість глобалізованої ефективності.
❯ Інвестування в таланти, а не лише в інструменти: людська автономія + ШІ = антикрихкість.
❯ Культура, що нормалізує дизрупцію (підриви): сценарне планування, розподілене управління ризиками та постійне навчання стають частиною ДНК компанії.
Отже, компанії більше не можуть спиратися на «стійкість за інерцією». У новій реальності це не подушка безпеки, а трамплін для зростання. Лише ті, хто бачить у дизрупції точку зростання, а не загрозу, зможуть утримати лідерство. Звіт Accenture промовляє: перегляньте структури, інвестиції, ролі та моделі ухвалення рішень. Адже саме стійкість у дії — і є конкурентна стратегія нового покоління.
#стійкість #звіт #Accenture
⏺Strategic Insights
Переосмислення стійкості
В умовах хронічної нестабільності — від пандемій до енергетичних криз, від збоїв у ланцюгах поставок до регуляторних треморів — корпоративна стійкість перетворилася з опції на критичну компетенцію. Але, як демонструє звіт «Resilience Redefined» від Accenture, поверхневе зростання індексу стійкості компаній маскує глибші системні розриви. У звіті діагностуються ключові проблеми та окреслюється нова архітектура «адаптивної стійкості» — здатності не лише виживати в кризах, а й зростати завдяки ним.
1➕Розриви, що поглиблюються: фрагментована стійкість
Між лідерами й аутсайдерами зростає структурна прірва. Компанії з високим показником Resilience Index зростають на 6 в.п. швидше й мають на 8 в.п. вищі маржі прибутку. Лише 15% організацій системно демонструють прибуткове зростання в умовах дестабілізації. Решта — застрягли в інерційних моделях. Зокрема, 91% компаній, що до пандемії мали низьку операційну стійкість, не зрушили з місця. Це не просто відставання — це стратегічна вразливість.
2➕Мозаїчна, а не системна стійкість
Компанії концентрують зусилля на окремих компонентах: технології (особливо генеративний ШІ та кібербезпека) активно фінансуються, тоді як «людська стійкість» скоротилася на 7% від допандемічного рівня. Лише 4% компаній демонструють зростання в усіх ключових напрямках. Результат — зшита з клаптиків стійкість, яка тріщить по швах при першому ж кризовому натиску.
3➕Стагнація як нова норма
Індекс Accenture фіксує, що стійкість еволюціонує в трьох ключових сферах — технології, люди та операції. Але більшість компаній залишаються в парадигмі «готовності», тоді як ринок вимагає «перебудови». Сучасна технологічна стійкість — це не просто наявність ІТ-інфраструктури, а інтеграція агентного ШІ у бізнес-моделі. В операціях — не глобальна присутність, а стратегічна опціональність: здатність переналаштовувати виробництво, логістику та партнерські мережі в режимі реального часу.
4➕Людський чинник — недооцінений ресурс
Попри заявлену цифрову трансформацію, люди залишаються «вузьким місцем». Бюджети на людей утричі менші за інвестиції в штучний інтелект. Це підриває здатність масштабувати нові моделі. У звіті зазначається: компанії, що паралельно інвестують у персонал і технології, у 4 рази частіше досягають сталого зростання. Стратегічна перевага — у симбіозі людини й машини, а не в технологічній ізоляції.
5➕Адаптивна стійкість: стратегія майбутнього
Справжня конкурентна перевага — не в захисті від змін, а в умінні їх капіталізувати. Accenture пропонує чотири зсуви:
❯ Переосмислення нестабільності як каталізатора: лідери (як-от Microsoft чи Unilever) використовують турбулентність для трансформації, а не для оборони.
❯ Побудова гнучких операцій: локалізовані, декарбонізовані ланцюги постачання замість глобалізованої ефективності.
❯ Інвестування в таланти, а не лише в інструменти: людська автономія + ШІ = антикрихкість.
❯ Культура, що нормалізує дизрупцію (підриви): сценарне планування, розподілене управління ризиками та постійне навчання стають частиною ДНК компанії.
Отже, компанії більше не можуть спиратися на «стійкість за інерцією». У новій реальності це не подушка безпеки, а трамплін для зростання. Лише ті, хто бачить у дизрупції точку зростання, а не загрозу, зможуть утримати лідерство. Звіт Accenture промовляє: перегляньте структури, інвестиції, ролі та моделі ухвалення рішень. Адже саме стійкість у дії — і є конкурентна стратегія нового покоління.
#стійкість #звіт #Accenture
⏺Strategic Insights