Стосунки з військовим — справа нелегка. Хоча, якщо подумати, а з ким стосунки легкі? Проте у військових реалії такі, що вони випадають з вашого життя. Спочатку географічно, тактильно, а потім і ментально. Одне з найважчого в підтримці військового — відсутність або дуже маленький і геть не інформативний зворотній зв’язок. Простими словами непонятно чи допомогає йому моє: «Як ти, любчику, я тут сльози по тобі пускаю…»
Є декілька простих, але дуже важливих речей, яких треба свято дотримуватись.
1. Якщо військовий каже, що з ним все добре, це означає, що він хоче вам сказати, що з ним все добре. Не варто насильницьким шляхом, розжареними плоскогубцями витаскувати з нього… А точно нормально? В тебе голос не такий, моє серце (чуйка, внутрішній голос) каже, що в тебе все погано, швидко зізнавайся.
2. Якщо ви підтримуєте військового, вам треба також підтримка. Розраховуйте, що він вам її дати не зможе. Принаймні, в період служби. Це не означає, що світ несправедливий (хоча деяка правда в тому є), це означає, що цю підтримку слід брати в інших місцях і людей: групи взаємопідтримки для дружин військових, психолог, церква, хобі.
3. Розійтись — це проста дія, яка може не розв’язати всіх проблем. Важливо це робити без емоцій, раціонально, зібрано, а не від відчаю.
4. І головне - питання: «Нащо воно все?» не риторичне. І вам треба дати відповідь на нього.
#питаннядопсихолога
#військовийпсихолог
#андрійкозінчук