2024-08-01 12:00:01
🕊Стеліос Кір’якідіс - людина, яка пробігла марафон, щоб нагодувати свою країну
Греція, 1946 рік. Країна ще не встигла оговтатися після війни, а вже котиться в громадянський конфлікт. Люди голодують, міста розбиті, повна невизначеність.
І ось серед усього цього Стеліос Кір’якідіс, - колись успішний бігун, що захищав свою країну під час війни, - продає свої меблі та речі щоб оплатити собі поїздку в США. Його мета – перемогти на Бостонському марафоні.
Варто також зазначити, що останні шість років Стеліос не бігав взагалі, а його поточна вага була 48 кг - тож лікарі не рекомендували хлопцю брати участь через надмірне виснаження. Втім, той уперто стоїть на своєму: він мусить бігти, бо вдома мільйони людей сподіваються хоч на якийсь сигнал, що про них не забули.
У день марафону він стартував під номером 77. Його підтримував місцевий улюбленець Джонні Келлі, який підбадьорював словами: «Ти повинен виграти для Греції». І Стеліос виграв! Він побив свій персонал бест на 14 хвилин – 2:29:27, випередивши всіх фаворитів. Американці дивилися на нього, як на диво: як цей виснажений хлопець з країни, де бракує навіть хліба, зумів вирвати перемогу?
До грека (точніше, грека кіпріотського походження) після перемоги була прикута максимальна увага місцевих: газети підняли шум, люди почали збирати гроші та товари для знедоленої Греції. Завдяки цьому вдалося забезпечити понад 25 тисяч тонн гуманітарної допомоги та 250 000 доларів пожертв (приблизний еквівалент на поточний курс в районі 3,2 млн. долларів). Ще через рік, в 1947-му, США відправили в Грецію 400 000 доларів за планом Маршала.
Вдома Кір’якідіса зустрічали як героя: натовп з міліона людей розтягнувся вулицями Афін. Офіційна церемонія пройшла в Храмі Зевса, де Стеліос вимовив промову, що завершувалася словами “Я щасливий бути греком”, від чого натовп збожеволів від радості. Також для Стеліоса підсвітили Акрополь - що сталося вперше після німецької окупації.
От і все. Це просто історія про те, як один чоловік вирішив, що його ноги можуть зробити трохи більше, ніж просто пробігти дистанцію. І виявилось, що справді можуть.
А за що ви могли б пробігти свій марафон?
Греція, 1946 рік. Країна ще не встигла оговтатися після війни, а вже котиться в громадянський конфлікт. Люди голодують, міста розбиті, повна невизначеність.
І ось серед усього цього Стеліос Кір’якідіс, - колись успішний бігун, що захищав свою країну під час війни, - продає свої меблі та речі щоб оплатити собі поїздку в США. Його мета – перемогти на Бостонському марафоні.
Варто також зазначити, що останні шість років Стеліос не бігав взагалі, а його поточна вага була 48 кг - тож лікарі не рекомендували хлопцю брати участь через надмірне виснаження. Втім, той уперто стоїть на своєму: він мусить бігти, бо вдома мільйони людей сподіваються хоч на якийсь сигнал, що про них не забули.
У день марафону він стартував під номером 77. Його підтримував місцевий улюбленець Джонні Келлі, який підбадьорював словами: «Ти повинен виграти для Греції». І Стеліос виграв! Він побив свій персонал бест на 14 хвилин – 2:29:27, випередивши всіх фаворитів. Американці дивилися на нього, як на диво: як цей виснажений хлопець з країни, де бракує навіть хліба, зумів вирвати перемогу?
До грека (точніше, грека кіпріотського походження) після перемоги була прикута максимальна увага місцевих: газети підняли шум, люди почали збирати гроші та товари для знедоленої Греції. Завдяки цьому вдалося забезпечити понад 25 тисяч тонн гуманітарної допомоги та 250 000 доларів пожертв (приблизний еквівалент на поточний курс в районі 3,2 млн. долларів). Ще через рік, в 1947-му, США відправили в Грецію 400 000 доларів за планом Маршала.
Вдома Кір’якідіса зустрічали як героя: натовп з міліона людей розтягнувся вулицями Афін. Офіційна церемонія пройшла в Храмі Зевса, де Стеліос вимовив промову, що завершувалася словами “Я щасливий бути греком”, від чого натовп збожеволів від радості. Також для Стеліоса підсвітили Акрополь - що сталося вперше після німецької окупації.
От і все. Це просто історія про те, як один чоловік вирішив, що його ноги можуть зробити трохи більше, ніж просто пробігти дистанцію. І виявилось, що справді можуть.
А за що ви могли б пробігти свій марафон?