Спочатку діагностувати, потім прописувати ліки



Це - золоте правило менеджменту, яке часто успішно забувають. Але я сьогодні не про це.



Сьогодні я навпаки про ситуацію, коли все доведеться робити навпаки.


Наприклад, ось ви новий менеджер. Прийшли в організацію. І там ось-ось починається новий раунд цілей. На вашу недосвідчену в цій ніші думку цей набір цілей не дуже. І у вас є два варіанти:


- Продовжити розбиратися в компанії і потім щось робить
- Взяти доступні дані, на базі них побудувати нові цілі, і на ходу розібратися


В книжках, і у теоретиків (ой, я про це окремо ще напишу) вибір це варіант №1. Ну і логічно ж - розберись, ідентифікуй проблему, впевнись що не помиляєшся, зроби рішення.


А от в реаліях у тебе на кону 3 місяці руху "не туди", потреба показати що ти не кінь а юнікорн, бажання отримати перші перемоги вже, та і потреба почати будувати правильне відношення до проблем і бізнесу у своїх людей.


Бо хайринг менеджер зазвичай навряд чи буде чекати 3 місяці поки ти розберешся. А якщо і буде, то запас часу на "зробити і перевірити" вже на більш чітких даних стає менше. Типу пропорція "більша точність менше ітерацій" має працювати - але знову ж - на папері.


Мій шлях завжди був бути agent of change, і частенько саме цей підхід до швидких ітеративних правок мене рятував в складних ситуаціях. Спосіб "Роби одразу потроху, і паралельно розбирайся щоб трохи фіганути на максимум" завжди був моєю секретною зброєю...


Але чогось сьогодні прийшло розуміння, що те що у мене працювало і працює - насправді тоталлі нат конвеншенал, і може бути окреслено моєю улюбленою фразою "It depends"...


Моралі не буде.


Але буде порада.


Не всі правила і "золоті істини" дійсно потребують наслідування. Деякі просто корисно знати.