🌻 «Соцзахист» по-совєтські

У публікації з газети «Колгоспне життя» від 22 липня 1933, що виходила в Любарському районі на Житомирщині, ми бачимо в дії сумнозвісний «закон про 5 колосків».

«В с. Мартинівці сесія виїзного облсуду 19 липня розглядала справу 2 злодіїв, що зрізували, крали колосся на колгоспному полі, цим самим нищили колгоспний врожай.

Ці злодії обоє з ворожого табору. Руштан Ів. – старостував за перебування поляків, до революції мав 6 дес. землі, 3 коней, корову. Знущався з бідняків, забираючи в них корови, віддавав польському війську. 1932 р. проліз до колгоспу і за рік мав тільки 53 трудодні (щоб заробити на трудодень, треба було працювати іноді декілька днів). Викинутий з колгоспу за ледарство та куркульську аґітацію. Гурко Ялисовета – куркулька, що втекла з виселки (на виселки – нові необжиті, часто малородючі землі – відселяли селян, позбавивши їх буквально всього: хати, майна, реманенту, худоби, землі, що була у власності до цього).

Колгоспники з с. Мартинівки, а також делеґації від Северинського і нацмен к-пів ім. 1 травня, вимагали рішучої кари злодіям, куркулям.

Суд ухвалив: Руштану Іванові – вищу міру соцзахисту (розстріл); Гурко Ялисоветі – висилки на 10 років (тут, очевидно, вже йдеться про висилку до Сибіру або ж за межі області) та поразка прав на 3 роки (позбавлення виборчих прав).

У відповідь на вирок суду колгоспники зобов’язалися: закінчити проривати буряки за 2 дні.

Збиральну провести без утрат за 8 день та достроково виконати план хлібоздавання».

Музей Голодомору

🌾Підписатися 🌾