Скоропадський до Гетьманату🇺🇦

"З Павлом Петровичем Скоропадським я познайомився тільки тепер, недавно, перед самим своїм від’їздом до Львова, в квітні 1918 року, але чув про нього багато вже давно перед тим. Найбільше чув від свого дядька Петра Яковлевича Дорошека, що був сусідом П. П. Скоропадського по своєму маєтку в с. Боничах Глухівського повіту і його давнім близьким приятелем.

Дядько часто розповідав мені про П. П-ча, як одного з нечисленних наших панів українофілів, що цікавився рідною старовиною, збирав її пам’ятки, дуже шанував наше минуле й національну культуру, допомагав грішми різним виданням з обсягу української історії й мистецтва, жертвував на культурні цілі, на пам’ятник Шевченкові.

Пам’ятаю влітку 1910 або 1911 року, коли я гостював у дядька в Боничах, він оповідав мені про замір П. П. Скоропадського відновити на свій кошт видання “Киевской Старины”, що припинилось 1907 року.

В кабінеті дядька завжди стояв великий портрет П. П. Скоропадського: стрункий красунь — офіцер у мундирі кавалергардського полку. Але особисто мені ні разу не довелось зустрінутися з П. П. Скоропадським, раз тільки здалека бачив я його у Глухові на вулиці."

- Спогади Дмитра Дорошенка.

​🗺Історія України💔