Скоріше хуліганська, ніж серйозна історія, але доволі цікавий експеримент — помістити Ґотем і Бетмена у 19 сторіччя, яке в моїй уяві взагалі дуже пасує цьому готичному всесвітові.

Тут дві історії під однією обкладинкою, і у першій з них Брюс Вейн зіштовхується із Різником, і з цих двох оповідок, саме ця сподобалась мені більше.

Автор цікаво переосмислює традиційнійну історію і образ Бетмена, додаючи йому більше вікторіанських рис. Образ Різника більш поверхневий і схематичний, але цілком обґрунтований.

Тут, мабуть, мала бути детективна інтрига, але підозрюю, що творці коміксу спеціально не намагались закрутити її надто потужно, бо, як я вже казала, історія не серйозна, а експериментальна і трохи стьобна. Але вийшло атмосферно і незвично.

І якщо ця перша історія скоріше камерна і особиста, то у другій оповідці більше пафосу і масштабу, властивого зазвичай епічним витівкам Загадника або навіть Джокера: загроза всьому місту, політичні сутички, епічна бійка і чималі руйнування, ну і тоненька любовна лінія для пікантності.

Цікаво, кінематографічно, вражаюче і вайбово, але занадто яскраво у порівнянні із попередньою частиною, яку малював неперевершений Міньйола 😌

Втім, історії класно доповнюють одна одну, і знов таки — Вікторіанська епоха ідеально пасує Ґотему, бо в ньому завжди було щось від цього історичного періоду.

Загалом, чудове фанатське видання для тих, хто захопюється цим всесвітом і любить досліджувати бачити його у всіх можливих іпостасях. Мені дуже сподобалось, і це був класний старт мого занурення у тему Різника.

📖 «Ґотем у газовому світлі»
✍️ Браян Авґустин
🎨 Майк Міньйола, Едуардо Баретто

Видавництво Vovkulaka