Складні стосунки з дітьми — це дуже розповсюджений запит. А у Вашому випадку діти дуже різного віку. Різні цінності, історії, досвід, травми. Мені дуже імпонує те, як ретельно Ви описали ситуацію (вибачте, шо трохи скоротили 🙏) Щоправда більше Ви писали про інших, а не про себе. Я бачу, що у Вас є очікування від чоловіків, дітей. Але заставити дитину любити себе неможливо. Уявіть, що Вас насильно притягнули на концерт співачки, яку Ви не розумієте і від Вас вимагають аби Ви отримували задоволення і співали в унісон із залом… Але варто ще подумати не так про свою вину, а про себе. Є відчуття, що ви себе цінуєте, але не пишаєтесь собою. Нема відчаття тотальної любові до себе. Вам варто трішки зсунути акцент. Я хочу, аби ви от прям перлися від себе. І вже потім і діти підтягнуться. Ну і якщо про молодшого Ви ще маєте піклуватися, то донька вже нічим не зобов’язана. Ваші хороші стосунки ще попереду. Ви питали, що Ви робите не так. Ви не так себе любите. Справитеся з цим — далі все виправиться.
Ви справді хороша людина. І вартуєте того, аби себе любити. #питаннядопсихолога