Sign painting, або Загублене мистецтво мальованих вручну афіш

Ті, кому, скажімо, трошки за 30, можуть памʼятати подібні афіші з дитинства. Наприклад, у Славутичі вони створювалися майже з часів побудови міста до +- передковідних часів.

У Франції sign painting ніколи не втрачав актуальності. Під час моєї постдипломної програми зі шрифтового дизайну навіть було кілька занять. З першого (та й з другого) разу виходить так собі, але процес захопливий. В Україні, зважаючи на історичні умови, ця культура, на жаль, не мала такого глибокого коріння, майстерності, традицій та розповсюдження від оформлення кіноафіш до вітрин магазинів і ресторанів. Проте острівці загубленого мистецтва все ж зустрічаються.

Місто Вінниця. Наші дні. Художник Василь Воробець малює афіші для кінотеатру «Родина» вже понад 20 років.

Бонус: інстаграм-сторінка з афішами. 🤌🏻

P.S. Класна ідея для тих, хто робить офлайн-заходи в дизайні: привезіть пана Василя у Київ із майстер-класом чи перформансом. 💡🔤🎨

The Rolling Fonts