Шрифтові історії

Частина 3/3

Вона — Зузана Лічко, шрифтова дизайнерка, одна з першопроходиць створення цифрових шрифтів епохи персональних комп’ютерів.

Журнал Emigre був заснований разом з Руді ВандерЛансом, а перші номери були присвячені роботам художників-емігрантів. Останній №69 під назвою The End вийшов у 2005 році. А №70 — книга The Look Back Issue: Selections from Emigre magazine.

Ранні bitmap-шрифти Зузани стали революцією у діджитальній типографії та відкрили ринок для незалежних шрифтових студій по всьому світу. Вона розпочала зі шрифтів, що були радикальними, а з часом стала розробляти й ті, що можна назвати традиційними. Emigre Fonts досі працюють та часто асоціюються саме з тією епохою. Щоправда, тепер усі гарнітури можна купити онлайн, а не чекати, поки дискету доставлять у поштове відділення.

P.S. Останнє фото зроблене мною кілька років тому в невеличкому музеї в Німеччині.

P.P.S. Так, я не плачу телеграму за преміум версію, на якій можна робити великі дописи.

💁🏼‍♀️🔡