2024-08-01 12:00:01
🤎 «Щоденник покоївки» Октав Мірбо
видавництво: Ще одну сторінку, 3,5/5❣️
На диво, це було легко та сучасно.
🕯️ Книга, що написана ще 1900 року, і яка спричинила неабиякий розголос в момент виходу. Вона стилізована під такий собі щоденник покоївки Селестіни, що працює в багатих домах. В ній присутні теми політики, культури, етики і, найголовніше, – сексу. Через своєрідні записи ми бачимо становище суспільства тогочасної Франції, і це не може не потішати.
🦋 В першу чергу, це справді було легко та потішно. Незважаючи на специфіку часу, коли була написала ця історія, та, в цілому, мову, читалося легко. Вважаю, що тут неабияка заслуга перекладачки Наталії Романович-Ткаченко, що навіть в наш час це свіжо та зрозуміло.
🌺 Головна героїня, Селестіна, попри все висміювання своїх господарів, як колишніх, так і теперішніх, є марнославною. Цього перші записи не видно, але чим далі, тим більше я це помічала. І це було доволі іронічно, зважаючи, що подібні риси Селестіна висміювала в своїх роботодавців. Взагалі, я сприйняла це як класний авторський прийом.
Живши в людей цих, я впивалася життям, що буяло навколо мене, вбирала подих Парижа… і мріяла, мріяла без краю.
Бути відвертою, я не особливо зрозуміла любовної лінії з Жозефом, бо якщо вдаватися в спойлери: ⡆⡁⢅⡨ ⡂⠱⢘⡆ ⡃⠘⠩⡑⡡⠃⣐⡠ ⣂ ⠅⢈⠍⠖⢔⡤⠌⠉⢐⢌⠙⢤ ⡰⢁⠩⣁⠩⡡⡆⠆⠉⡂⠑⡊⠨⡂⢉⠨ ⡒⠪⡅⡔⢉⠙⠑⠘ ⡊ ⡊⠤⢰⠚⠊⢈⡒⢐⢂ ⠌ ⢄⣄⡒ ⢐⠥⢘⠎⠒⠅⠉⢡⡒⡡⠎⡤ Ексюзмі, але особисто я ні на йоту до такого чоловіка не підійшла. Це дуже дивний авторський хід та розвиток лінії. Але непередбачуваний, чому позаздрять найкрутіші сценаристи блокбастерів.
🧚♀️ Дуже класна сатира та зріз французького суспільства початку ХХ століття: багатії не ймуть спокою через гроші та секс, а прості люди готові на все заради грошей та сексу. Фінал, до речі, повністю вписується в саму історію та сенс книги. Знаю, що багато, хто вважає його своєрідним, але це про своєрідне замкнуте коло + якби була друга частина, то Селестіна нам би постала в ролі тих багатіїв, яких з радістю і непристойним сарказмом висміювала. Я впевнена на всі 100%.
В цілому, це було нормально, але захвату особливого я не відчула. Прочитала, та й прочитала. Але, в принципі, раджу, якщо любите класику або іронічні стилізовані під щоденники книги.
#дегустація
видавництво: Ще одну сторінку, 3,5/5❣️
На диво, це було легко та сучасно.
🕯️ Книга, що написана ще 1900 року, і яка спричинила неабиякий розголос в момент виходу. Вона стилізована під такий собі щоденник покоївки Селестіни, що працює в багатих домах. В ній присутні теми політики, культури, етики і, найголовніше, – сексу. Через своєрідні записи ми бачимо становище суспільства тогочасної Франції, і це не може не потішати.
🦋 В першу чергу, це справді було легко та потішно. Незважаючи на специфіку часу, коли була написала ця історія, та, в цілому, мову, читалося легко. Вважаю, що тут неабияка заслуга перекладачки Наталії Романович-Ткаченко, що навіть в наш час це свіжо та зрозуміло.
🌺 Головна героїня, Селестіна, попри все висміювання своїх господарів, як колишніх, так і теперішніх, є марнославною. Цього перші записи не видно, але чим далі, тим більше я це помічала. І це було доволі іронічно, зважаючи, що подібні риси Селестіна висміювала в своїх роботодавців. Взагалі, я сприйняла це як класний авторський прийом.
Живши в людей цих, я впивалася життям, що буяло навколо мене, вбирала подих Парижа… і мріяла, мріяла без краю.
Бути відвертою, я не особливо зрозуміла любовної лінії з Жозефом, бо якщо вдаватися в спойлери: ⡆⡁⢅⡨ ⡂⠱⢘⡆ ⡃⠘⠩⡑⡡⠃⣐⡠ ⣂ ⠅⢈⠍⠖⢔⡤⠌⠉⢐⢌⠙⢤ ⡰⢁⠩⣁⠩⡡⡆⠆⠉⡂⠑⡊⠨⡂⢉⠨ ⡒⠪⡅⡔⢉⠙⠑⠘ ⡊ ⡊⠤⢰⠚⠊⢈⡒⢐⢂ ⠌ ⢄⣄⡒ ⢐⠥⢘⠎⠒⠅⠉⢡⡒⡡⠎⡤ Ексюзмі, але особисто я ні на йоту до такого чоловіка не підійшла. Це дуже дивний авторський хід та розвиток лінії. Але непередбачуваний, чому позаздрять найкрутіші сценаристи блокбастерів.
🧚♀️ Дуже класна сатира та зріз французького суспільства початку ХХ століття: багатії не ймуть спокою через гроші та секс, а прості люди готові на все заради грошей та сексу. Фінал, до речі, повністю вписується в саму історію та сенс книги. Знаю, що багато, хто вважає його своєрідним, але це про своєрідне замкнуте коло + якби була друга частина, то Селестіна нам би постала в ролі тих багатіїв, яких з радістю і непристойним сарказмом висміювала. Я впевнена на всі 100%.
В цілому, це було нормально, але захвату особливого я не відчула. Прочитала, та й прочитала. Але, в принципі, раджу, якщо любите класику або іронічні стилізовані під щоденники книги.
#дегустація