Що за хуйню будують замість “вічного вогню”?

У травні цього року почалася реконструкція скверу по Університетській, кошторис якої складає 35 лямів (!). Згодом виявилось, що замість вічного вогню там вʼєбуть ось таку конструкцію, які автори пизданули з американської.

Коли міськраду почали трошки тикати єбалом у власну сечу (зокрема урбаніст Павло Храмов), Терехов спочатку почав розповідати про необіхдіність реконструкції пагорбу (!) бетонною плитою (!!!), бо він обвалюється. Коли й це не вкатило — дістали звідкись старіну Розенфельда, який тут же вигадав значення цього “символу”:

Нова інсталяція Вічного вогню відходить від радянського трактування та пов’язана з давньою історією місця. Зокрема, нагадує про сигнальні вогнища. Їх запалювали у козацьких фортецях, в яких мешкали вільні люди, для попередження про небезпеку. Для мене нова концепція Вічного вогню не про трагічний спомин, а про такий собі маяк свободи.


Але відомий харківський історик Парамонов тут же натикав й Розенфельду, бо в Харківській фортеці ніяких сигнальних вогнищ не було.

На додачу, харківська архітекторка Ольга Клейтман, порахувала, що інсталяція використовуватиме 14 кубометрів газу на годину, що коштуватиме близько чотирьох мільйонів гривень на рік.