Що відбувається з цінами на українському ринку?

З початку 2025 року інфляційний тиск лише посилювався, досягнувши піку у травні з річним показником 15,9%. У бюджеті закладено інфляцію на рівні 9,5%, а в прогнозах МВФ — 9%. Найбільше зростання цін припадає саме на споживчий ринок.

У річному вимірі найбільше подорожчали яйця — на 86%. Приблизно однакове зростання спостерігається у овочів і соняшникової олії — на рівні 35,4%. Далі йдуть фрукти, які тепер коштують на 35,4% більше, ніж минулого року. Понад 20% зросли в ціні вершкове масло (28,5%), хліб (22,3%) та молоко (20,9%). Трохи менше, але все ще суттєво подорожчали безалкогольні напої, сир, м’ясопродукти, риба, макаронні вироби та цукор.

За звітом за травень індекс споживчих цін склав 1,3% порівняно з попереднім місяцем. Варто зазначити, що ціни на найбільш інфляційні товари частково починають нормалізуватися. Так, ціна на яйця впала на 8,7%, вартість масла знизилася на 0,8%, а соняшникова олія майже не змінилася (+0,4%). Натомість новими лідерами зростання стали фрукти (+17,6%) та м’ясо (+5,4%).

Особливо багато доведеться викласти за яблука — 85–90 гривень за кілограм. Причина проста: старі запаси майже вичерпалися, а новий урожай ще не зібрано (Детальніше про це ми розбирали у відео). Також впливають сезонні фактори, адже весною традиційно скорочується вибір вітчизняних фруктів.

До цього додалися і несприятливі погодні умови. У квітні 2025 року в Україні було три хвилі різкого зниження температури, що серйозно вплинули на період цвітіння плодових культур. Остаточні масштаби втрат ще складно оцінити, але це вже впливає на ціноутворення.

Ще одним важливим фактором, що впливає на ціни всіх товарів, є ситуація на ринку праці. Останні дані свідчать, що середня зарплата в Україні зросла більш ніж на 20% у річному вимірі, випереджаючи зростання продуктивності. Це створює постійний тиск на роботодавців, які змушені пропонувати вищі зарплати, щоб утримати або залучити працівників. Це не тимчасова проблема — дефіцит робочих рук залишиться надовго.

Попри це, у бюджетній декларації закладено інфляцію на рівні 8,6% у 2026 році, 5,9% у 2027-му та 5,3% у 2028-му. Національний банк також дивиться на перспективи інфляції з помірним оптимізмом, вважаючи, що 15,9% був локальним максимумом, після якого ситуація має нормалізуватися.

Однією з головних причин такого оптимізму є очікуване надходження на ринок нового врожаю. Збільшення пропозиції свіжої сільськогосподарської продукції допоможе знизити ціни на продукти.

Ще один важливий момент — тарифи на електроенергію. У червні 2024 року тарифи зросли майже вдвічі — з 2,64 грн до 4,32 грн за кВт·год. Це значно підняло рівень інфляції у той період. Однак із часом вплив цього стрибка послаблюється.

Важливою складовою помірно оптимістичних прогнозів є збереження стабільного зовнішнього фінансування. Підтримка міжнародних партнерів допомагає утримувати макрофінансову стабільність, фінансувати критично важливі видатки бюджету і підтримувати належний рівень валютних резервів.

Загалом ситуація з інфляцією в Україні залишається складною, але очікується поступове зниження темпів зростання цін завдяки новому врожаю, стабілізації енергетики та збереженню зовнішньої фінансової підтримки.

Останній Капіталіст | Twitter | Instagram | Twitter (eng) | FB