Що таке вік?
Ви думаєте, я щось про це знаю?
Це тріснутий стовбур вікового дерева, повз який ходили мої батьки, посивілий камінь бруківки, скрип старого паркету, вчорашні сусідські діти, які сьогодні вищі за мене на дві голови.
Новий смак кави, яку п'єш останні тридцять років, а помітив її тільки зараз.
Хтось скаже, вік – це зморшки та сивина у волоссі. Маячня. Це все зовнішнє.
Вік – у голові та серці. Вік - це коли встаєш вранці і кажеш: дякую, Господи, що ти дозволив мені сьогодні розплющити очі, що мої ноги ходять, серце б'ється, суглоби гнуться, а вуха розрізняють мою улюблену музику. Вік – це коли ти усміхаєшся частіше, ніж обласкана батьками дитина, тому що ти краще знаєш, чого варте все це життя.

© Аль Пачіно