2025-11-27 16:04:08
Що не так з кейсом АТБ з точки зору маркетингу?
Дуже показово про market context ignorance і про хибне сприйняття того, що хочуть українці.
Лайма Вайкуле = не героїна нового українського наративу. Вона асоціюється з російським шоу-бізнесом, має бекграунд «дружба народів», не викликає почуття наша+своя.
1. Святий + сакральний культурний символ виконаний артисткою з яскравим радянсько-російським бекграундом. Микола Леонтович vбитий радянськими спецслужбами. Лайма Вайкулє = дружила з кобзоном. Вона була частиною радянського культурного пласту.
А тепер так: радянська зірка виконує святий і сакральний Щедрик на березі Балтійського моря в ролику українського супермаркету в час великої війни.
Дисонанс?
2. Наратив «дружби народів». Навіщо тягнути цей контекст? Ми чотири роки живемо в парадигмі чорного і білого. А АТБ намагається продати меседж про тепло і єдність, ігноруючи контекст. Хочете Латвію? Можна взяти сучасного артиста нового покоління з прогресивними і проукраїнськими поглядами. Латвія класна. Ми дійсно дуже вдячні латвійцям. Там багато чудових артистів.
А вийшло так: Латвія (країна-партнер) + Лайма (совкова зірка) + Щедрик (українська святиня).
3. Видалення коментарів = crisis fail. Комунікаційна стратегія 90-х в 2025. Закриті коментарі. Видалені коментарі. Пояснення в стилі, що «ви просто не так зрозуміли». Це підхід застарілий. Бо українці зараз максимально прямі. Ми цінуємо чесність. Ми любимо, коли з нами розмовляють відкрито.
4. Відповідь бренду = good intent, bad execution. Тон ввічливий, але суть провисає. Замало чесності, забагато дипломатії. Головне питання: чому саме Лайма Вайкуле? АТБ так і не пояснили. Відсутність конкретики автоматично виглядає як небажання брати відповідальність.
Бренд хотів передати тепло, підтримку і святковість, але зробив це через символи, які ми сьогодні сприймаємо інакше. І це не про хейт артистки. Це про маркетинговий розрив між наміром і сприйняттям, про чутливість культурного контексту. Варто прислухатися. Вмикати social listening, адже я подивилася по коментарях = більшість з нерозумінням.
Дуже показово про market context ignorance і про хибне сприйняття того, що хочуть українці.
Лайма Вайкуле = не героїна нового українського наративу. Вона асоціюється з російським шоу-бізнесом, має бекграунд «дружба народів», не викликає почуття наша+своя.
1. Святий + сакральний культурний символ виконаний артисткою з яскравим радянсько-російським бекграундом. Микола Леонтович vбитий радянськими спецслужбами. Лайма Вайкулє = дружила з кобзоном. Вона була частиною радянського культурного пласту.
А тепер так: радянська зірка виконує святий і сакральний Щедрик на березі Балтійського моря в ролику українського супермаркету в час великої війни.
Дисонанс?
2. Наратив «дружби народів». Навіщо тягнути цей контекст? Ми чотири роки живемо в парадигмі чорного і білого. А АТБ намагається продати меседж про тепло і єдність, ігноруючи контекст. Хочете Латвію? Можна взяти сучасного артиста нового покоління з прогресивними і проукраїнськими поглядами. Латвія класна. Ми дійсно дуже вдячні латвійцям. Там багато чудових артистів.
А вийшло так: Латвія (країна-партнер) + Лайма (совкова зірка) + Щедрик (українська святиня).
3. Видалення коментарів = crisis fail. Комунікаційна стратегія 90-х в 2025. Закриті коментарі. Видалені коментарі. Пояснення в стилі, що «ви просто не так зрозуміли». Це підхід застарілий. Бо українці зараз максимально прямі. Ми цінуємо чесність. Ми любимо, коли з нами розмовляють відкрито.
4. Відповідь бренду = good intent, bad execution. Тон ввічливий, але суть провисає. Замало чесності, забагато дипломатії. Головне питання: чому саме Лайма Вайкуле? АТБ так і не пояснили. Відсутність конкретики автоматично виглядає як небажання брати відповідальність.
Бренд хотів передати тепло, підтримку і святковість, але зробив це через символи, які ми сьогодні сприймаємо інакше. І це не про хейт артистки. Це про маркетинговий розрив між наміром і сприйняттям, про чутливість культурного контексту. Варто прислухатися. Вмикати social listening, адже я подивилася по коментарях = більшість з нерозумінням.