Ще одна важка і страшна ніч у Києві… І ми знову прокинулись.
Значить — живі. Значить — тримаємось.

Друзі, я відчуваю цю втому так само, як і ви.
Це не просто про безсонну ніч — це про місяці напруги.
Про нервову систему, яка вже не кричить, а мовчки тягне далі.
Про тіло, яке хоче просто притулитись і почути:
“Ти можеш відпочити.”

💬 І я хочу сказати вам: ви маєте право бути втомленими. І ви маєте право відновлюватись.

🕊 Що можна зробити зараз, у цьому дні?

🌿 Дайте собі дозвіл “не витягувати” всіх.
Сьогодні можна бути не супергероєм. Просто собою. І це вже багато.

🤲 Заземліться.
Випийте теплий напій, обійміть подушку, торкніться підлоги босими ногами.
Дайте тілу сигнал: “ти вдома”.

💬 Скажіть собі: я маю право на відновлення.
Навіть якщо це 10 хвилин тиші. Навіть якщо це просто подих і сльоза.

А якщо вам хочеться глибшої паузи — з теплом запрошую на ретрит “Благословення Роду”.
Це час, коли можна:

💫 Відчути опору в собі та в своєму роді
💫 Дати тілу спокій, а душі — простір
💫 Побути серед людей, які розуміють
💫 Відпустити, прожити, наповнитись

🔗 Деталі тут: https://www.sablinatz.com/retrit-blagosloveniye-roda
Якщо вам це відгукується — я буду поруч.

З любов’ю й турботою,
Наталія Сабліна