Щасливим можна бути будь-якої пори року.
Щастя — це взагалі такий особливий п'ятий сезон, який настає, незважаючи на дати, календарі та інше. Воно, як вічна весна, яка завжди з тобою, за тонкою скляною стінкою оранжереї.

Тільки стіна ця так дивно влаштована, що іноді її не пробити і з кулемету, а іноді вона зникає — і ти провалюєшся в цю оранжерею, у це щастя, цю вічну весну.

Але варто тобі забутися, як приходить сторож — і виганяє тебе надвір. А там все суворо за календарем. Зима — то зима. Осінь — то осінь. Звичайна весна з авітамінозом та заморозками – така звичайна весна.

Але оранжерея нікуди не зникла, до неї можна повернутися будь-якої миті, головне — повірити в те, що скляна стінка зникла, без вдавання, без показної бадьорості та довгої підготовки, мимоволі, щоб вона й справді зникла...