ШАФРАН

І як завжди настане ніч,
І як учора згасне день,
Між тисяч зморених облич
Одне шукатиму лишень.

Бо очі ті поміж усіх
Пускають промені мені,
І лиш один грайливий сміх
Відлунить сяйвом вдалині.

Бо тільки голосу шафран
Торкає серце медом свіч,
Коли кохання океан
Бентежить тишу віч-на-віч.

Коли від дотиків п'янких,
Злітає тіло до небес,
Молю, щоб день скоріш затих,
А ранок швидко не воскрес.

©Павло Деркач
05.02.2025