Сержанти – це хребет армії.

Це твердження неповне. Сержанти – це хребет, руки, ноги, очі і в великій мірі навіть мозок армії, її «оперативка».

Це настільки універсальна бойова і стройова одиниця: може піти повести роту в бій, потім робити всі можливі документи – від накладних на труси до виплат бойових і службових розслідувань.
Після цього, замість відпочинку, надавати психологічну допомогу бійцям, які розклеюються, або вгамовувати інших, яких трохи плавить. Сержант – це все.

Кожен, хто трохи довше у війську, знає сержанта, який прийшов з гражданки і рулить процесами, що вимагають найвищого менеджерського рівня, інколи навіть вищого за бригадний рівень.

Сержант – це друг, це брат, це батько і для декого навіть мамка.
Сержант прийме тебе в ТЦК, сержант поведе тебе в бій, сержант пустить скупу чоловічу сльозу на твоєму похороні.

Сержанти, зі святом вас!
На вас тримається армія!
На армії – Україна!