* * *
Серпень, чіпкий, попри те, що мине,
впевнено згущує фарби в малюнку.
Теплі циклони, мов слід поцілунку,
гоять природи розхитаний нерв.

* * *
Серпень здається вічним,
здається солодким, здається пропащим.
В осінь щоразу виходиш іншим,
хоча не виходиш кращим.

Виходиш і відчуваєш потому
присутність гарячої порожнечі.
Виходиш, як виходять із дому,
зібравши речі.

Чекати невідомо на кого,
з ким нещодавно вітався.
Я повернуся обов'язково.
Ти ж знаєш — я завжди повертався…

Тішився осені, мов химері,
доки ніч заливала кімнати.
Так, немов відчиняв двері,
які не варто було відчиняти.

Хай будуть сили твої невичерпні.
Носи цю радість, наче прикрасу.
Діти, які народилися в серпні,
знають, як мало лишається часу.

Ранок минає долину широку.
Сонце губиться в часникові.
День коротшає, як щороку.
Час цінується, як ніколи.

❤️Сергій Жадан «Динамо Харків»