Середньовічна людина жила лише 30 років

❌ Це міф. Чому? ⬇️

Він походить із неправильного тлумачення статистики середньої тривалості життя, яка враховує високу смертність немовлят.

У середньовічній Європі до половини дітей не доживали до 10 років. Якщо брати до уваги всі народження, середній показник виходив 30–35 років. Але якщо людина пережила дитинство, її шанси дожити до старості були високими.

У ХІІ–ХІV cт. середній вік чоловіків становив 50–60 років, жінок трохи менше через пологи.

Довше за всіх жили монахи та черниці, бо харчувались регулярно, мали дах і менше ризикували на війнах. Також купці й ремісники, які мешкали у містах з кращою медициною.

Селяни часто жили до 60 років, якщо переживали дитячі хвороби й голодні роки.

Життя скорочували епідемії (чума, віспа, тиф), війни, недоїдання у роки неврожаю, погана санітарія.

Проте навіть у таких умовах людина, якій минуло 40, вважалася не старою, а зрілою. У середньовічних текстах «старцями» називали тих, кому за 60–70 років.

ФотоІсторія 📸