Сальвадор Далі
"Моя оголена дружина спостерігає за своїм тілом", 1945

На передньому плані жінка, представлена зі спини. Вигини її тіла прекрасні та ніжні. Це втілення людини, її тілесної сутності.

Праворуч від неї грецький барельєф – символ вічності культури, та кульбаба – символ швидкоплинності буття. Стіна, на тлі якої вони зображені, поцяткована тріщинами, що підказує, що ці образи відображають тлінність сущого. Це стосується і жінки: її волосся – продовження цих тріщин. А ось перспектива – це втілена вічність.